Замковище Любомирських, "городище "Замок", "смілянська фортеця" та відоме нині "польське" кладовище — це все назви однієї історичної пам'ятки у Смілі.
Про теперішній стан об’єкта та його минуле Суспільному розповів черкаський археолог Михайло Сиволап.
У своєму звіті про результат археологічних розвідок від 1987 року науковець писав, що "Городище "Замок" у 1946 році було обстежене Павлом Третяковим, який визначив, що історія городища датована 17-18 століттями.
Воно знаходиться над лівим берегом річки Тясмин, між вулицями Крилова, Островського і Дніпровською.
Це, ймовірно, залишки пізньосередньовічної Смілянської фортеці, спаленої у 1768 році гайдамаками під керівництвом Максима Залізняка і більше не відновленої.
На території самого городища, який місцеві жителі іноді називають Замковою горою, нині розташоване старе польське кладовище і братська могила радянських воїнів.
Із цвинтарної архітектури там є мальтійський хрест козацької доби, склеп польських вельмож та надгробна плита червоного партизана Черная (до слова, із перевернутою зіркою).
Хоч на території цвинтаря волонтери проводять прибирання і вже намагались звернути увагу місцевої влади на культурну спадщину, нині пам’ятка продовжує занепадати.
"Це замчище, звісно, не те місце, звідки почала народжуватись Сміла, проте воно було зведене у 18 столітті і дуже добре було б, якби люди належно ставились до таких історичних об’єктів. Хоч час і бере своє, проте значно більше руйнують люди. На місці культурної спадщини насаджують городи. Замість цього можна було б зробити туристичну пам’ятку, якою зацікавились би не тільки українці, а і поляки. На території замчища є багато могил відомих людей. Це те саме, щоб маючи діамант, не відполірувати його, а розтрощити молотком. Якби ми могли хоча б зупинити руйнування на тому етапі, на якому воно зараз, ще можна було б врятувати цінний історичний скарб", — зазначив археолог Михайло Сиволап.
За словами місцевих, на цвинтар іноді навідуються поляки, що свідчить про те, що вивчення родоводу похованих тут людей могло б стати спільним проєктом для краєзнавців Польщі та України.
Авторка — Анна Маштабей
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України