Цієї зими середня товщина криги на водоймах Вінниччини складає 3-3,5 см. Це зовсім мало для того, аби на лід виходила людина. Але є ті, хто наважується ступити на замерзлу водойму, нехтуючи правилами безпеки. Почастішали випадки, коли рятувальники допомагають людям у таких ситуаціях.
Про безпеку на воді, порятунок людини та самопорятунок в ефірі Українського радіо Вінниця розповів начальник групи водолазно-рятувальних робіт аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України у Вінницькій області Артем Січка.
"Як тільки на водоймах зʼявилася крига, почастішали небезпечні випадки на воді. Майже щодня щось трапляється. Був один випадок, що запамʼятався, давно, правда, був, коли на водоймі втопилися з однієї сімʼї троє дітей. Нещодавно трапився випадок, коли восьмирічний хлопчик після школи вийшов на кригу і пішов під міст. І так сталося, що діти бачили і покликали на допомогу, але хлопчика, на жаль, врятувати не вдалося", — розповідає Артем Січка.
Місце під мостом він називає найбільш небезпечним.
"Небезпека полягає у тому, що міст як конструкція захищає від морозів. І сама конструкція поміж криги послаблює кригу. І досить часто крига тонша, можуть бути навіть промоїни. Крига може бути притрушена снігом. Під мостами, навіть якщо міцна крига, то там вона набагато слабша. І туди бажано не заходити взагалі".
Нещасні випадки на водоймі трапляються насамперед через власну безвідповідальність людей, каже Артем Січка.
"Наприклад, цього року крига — 3-3,5, а безпечна для поодинокого пересування — від 7 см. Для зимової риболовлі — 10 см. Групове переміщення — 12 см. А катання на ковзанах — до 20 см. Це чистої криги має бути, а не так, як у цьому році і попередніх роках, що крига складається з декількох шарів, з проміжками снігу, з проміжками води. Це має бути чиста, прозора крига, яка замерзла з настанням морозів", — розповідає Артем Січка.
Товщину криги рятувальники перевіряють за допомогою льодового буру. Так, каже Січка, є у всіх рибалок, які виходять на кригу.
"Крига пробурюється у кількох місцях на значній площині. З різницею приблизно у двадцять метрів потрібно зробити два-три отвори і заміряти площину, і вже можна визначити середню товщину криги. Для рибалок безпечною має бути товщина 10 см — середня. Якщо в одному місці намерзла на 2 см, а в іншому на 10, то ця крига все одно не вважається безпечною", — каже Артем Січка.
Рятувальники постійно проводять превентивні заходи. Про безпеку на воді та правила поводження на льоду розповідають і в ЗМІ, і в закладах освіти, на вулицях, а також на водоймах. Там, каже Січка, рибалки реагують на таку інформацію по-різному.
"Загалом, рибалки — це люди, які не вперше виходять на кригу. Вони почувають себе в безпеці. І кажуть, що вони знають, коли можна виходити на лід, а коли — ні. Звісно, є такі рибалки, які прислухаються до нас. Наприклад, був такий випадок. Ми поспілкувалися з рибалкою, а потім він до нас підійшов і сказав: “Ви сказали, що потрібно купити, і я купив”.
Батьки повинні нагадувати дітям чи не щодня, що на кригу виходити небезпечно, що це ризик для життя, каже Січка. Мають про це говорити й педагоги. Адже для дітей крига може здатися безпечною.
Якщо ж стали свідком того, що хтось провалився під лід, то насамперед, розповідає рятувальник, треба попросити когось набрати Службу “101”, а самому — спробувати надати допомогу.
"Якщо поруч нікого нема, то ми маємо, готуючися до порятунку людини, самим набрати “101”. Рятувальник точно може знати: зможе він надати допомогу чи ні. Людині тут важко зорієнтуватися, тому спершу варто викликати рятувальників. Тут потрібно памʼятати також про власну безпеку. Треба оцінити обстановку: чи можна за допомогою підручних засобів надати допомогу.
Перше правило: на кризі треба пересуватися, максимально розподіляючи свою вагу по кризі. Можна навіть переповзанням. Чим більше ми налягаємо тілом, грудьми, животом, ногами — всім, тим більше розподіляється маса і тим ймовірніше, що ми не провалимося".
Добре також, каже Артем Січка, мати палицю чи дошку. З цими підручними засобами можна як розподіляти свою вагу на льоду, так і надавати допомогу людині. Замість палиці людині можна подати якийсь елемент одягу: це може бути куртка, пасок, штани. Чим більша відстань до краю проламу, тим краще для того, хто рятує.
Є також два основних способи самопорятунку, якщо провалився під кригу.
"Якщо пролам у нас невеличкий і ми бачимо, що ми ногою можемо відштовхнутися від іншого краю криги, то краще виповзати на спину. Розкидаємо широко руки, впираємося ногою в інший край криги. Потім варто відкотитися або повзти до безпечного місця, але краще до самого берега", — розповідає Артем Січка.
Якщо ж пролам великий і не можна відштовхнутися ногами від іншого краю криги, то краще виповзати на груди.
"Також розкидаємо руки, фіксуємося на кризі і за допомогою “хльостких” рухів ніг, відштовхуючися від води, наповзаємо на кригу. Якщо на вас багато одягу, наприклад, куртка, пуховик, то він може намокнути. Якщо ви розумієте, що у вас достатньо сил, щоб його зняти, і ви нормально тримаєтеся, то краще його зняти і виповзти без нього, бо він має певну вагу і може заважати. Не треба ставати відразу на ноги, а переповзанням або перекочуванням дістатися берега", — каже рятувальник.
Читайте також
- За мужність та бездоганну службу: вінницьких рятувальників відзначили державними нагородами
- Порятунок потопельників та надання першої медичної допомоги: у Вінниці навчали майбутніх рятувальників
