Скасувати 8 березня, 1 і 9 травня, як державні свята, натомість затвердити і зробити вихідними День українки, День Шевченка, а День матері зі сторічною історією зробити офіційним. У Верховній раді зареєстрували проєкт закону щодо встановлення нових українських свят. Це ініціатива групи нардепів, спрямована, як ідеться в пояснювальній записці, "на визнання усталених традицій і вкорінення історичної пам’яті в українському культурному просторі".
Детальніше про відмову на державному рівні від свят, які залишилися з радянських часів та потребу затвердити нові як вихідні, в етері телемарафону Суспільне. Спротив розповіла співавторка законопроєкту Оксана Савчук.
— В чому, на вашу думку, є потреба внести відповідні зміни до кодексу законів про праці України?
— Найперше — маємо змінити рудименти, які нам нав'язували. Сьогодні українське суспільство по-тихому їх вже не сприймає. Тобто вже багато років багато хто не святкує 9 травня, а 8 травня, в День пам'яті і примирення, вшановуємо усіх, хто загинув у Другій світовій війні. Тому 9 травня ми пропонуємо не робити вихідним. 1 травня, — теж вихідний, — сьогодні не має якоїсь ідеї. Щодо 8 березня, то цієї назви взагалі майже уникають і вітають жінок з Днем весни. Багато хто, звичайно, каже, що в нас війна — і свят немає. На це скажу, що законопроєкт породив дискусію, яка має закінчитися в цьому році. Тому що будемо мати дійсно День перемоги саме України, і будемо вносити зміни в календарі.
— Крім скасування згаданих трьох свят також пропонуєте затвердити нові. Які саме?
— Закріпити День матері, який давно вже святкуємо у другу неділю травня. Також пропонуємо зробити вихідними нові дні — це день народження Тараса Шевченка і в день народження Лесі Українки встановити День української жінки, як заміну 8 Березня.
— Чому, на вашу думку, потрібно шукати відповідники? Не можна просто скасувати державний вихідний у ті дати, про які йдеться?
— Це різні речі, ми не пропонуємо їх чимось заміняти, ми просто пропонуємо скасувати 8 березня, 1 травня, 9 травня як вихідні. Якщо хтось хоче й далі їх відзначати — це їхня справа. І до обговорення ми пропонуємо два дні як вихідних. Повірте, такі речі в суспільстві породжують дуже правильні дискусії, щоб визначитися.
— Щодо 8 березня і Дня української жінки, який плануєте запровадити, хотілося б зупинитися окремо.
— Я внесла ці зміни і дуже багато чоловіків мені сказали: це зробила сама жінка. По-перше, я теж дуже багато роблю для того, щоб жінки в українському суспільстві працювали, відстоювали ту іншу якість політики. При цьому ніколи сама не відзначала і не святкувала 8 березня, для мене воно не є днем боротьби за якісь права. І таких жінок багато сьогодні. Швидше за все день весни вони відзначать першого числа. День народження Лесі Українки вихідним ми вибрали як альтернативу для тих, кому важливо мати саме вихідний. Я вважаю, що Леся Українка є тим правильним українським символом стійкості і боротьби за свої принципи й позицію. На нашу думку, день її народження міг би бути гарним днем української жінки.
— Чи є тоді ідея заснувати День українського чоловіка?
— Якщо в когось є така думка, то законодавчо ініціатива не обмежується і нехай інші автори собі пропонують, якщо вважають за потрібне. Зрештою, як мені уже колеги написали, що можна було б внести день українського чоловіка і це могло бути 1 січня, у день народження Степана Бандери. І це теж був би гарний день.
— Коли цей законопроєкт може потрапити на голосування?
— Я переконана, що цей законопроєкт сьогодні є актуальний, він породжує обговорення в суспільстві. Ми повертаємося до тих важливих моментів, які сьогодні чомусь не згадуються, і таких моментів є багато. Тому будемо звертатися в комітет, щоб його розглянули. Для частини депутатів є базовими такі поняття, як повернути вступ історії України для вступників, почати дискусії щодо нашої державності, бо коли ми кажемо після перемоги, але для цього потрібно зараз почати ці обговорення. Пригадуєте, як минулого року з грудня активно почалися обговорення щодо церковного календаря. Поки церква мовчала і вагалася, то українське суспільство зробило свій вибір. І як результат, ми маємо на початку цього року те, що вже є перший результат. Так само, ми, як державотворці впливаємо на державний календар. Тому почали про це говорити і, якщо ці зміни внесуть, то є рік, щоб зробити усе, щоб це сталося у наступному.
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
