В етнографічному музеї у селі Козубівка на Полтавщині оцифровують одяг, стародавні фото та посуд. Нині зробили зображення понад 100 текстильних фрагментів. Про це Суспільному розповів засновник етномузею Едуард Крутько.
Оцифровування, тобто перенесення зображень експонатів у цифровий формат Едуард Крутько почав робити самостійно кілька років тому, але, каже, це було не професійно. Оцифровувати подоли, рукави сорочок з вишивкою та керсети йому безплатно допомагають фотографи Володимир Попов та Роман Володін.
"Оцифровування – це один із дуже важливих аспектів роботи музею. Зараз із війною це стало ще більш актуальним. Я роблю це для того, щоб культура знаходила нове життя, зароджувалася заново у сучасному житті. Зараз є дуже багато майстрів, які по фото вишивають орнаменти тих фрагментів речей, які вже, на жаль, знищені".
Фотознімки оцифровують за допомогою сканера, таких уже приблизно 500. Інші експонати фотографують, каже Едуард Крутько.
"Фрагменти вишивки, шматки сорочок, орнаментів не дуже складно оцифровувати. Але якщо це, наприклад, оцифрування хустки чи керсета, то це займає дуже багато часу. Для цього треба спеціальне професійне світло та камера. Річ треба гарно відпрасувати, одягти на манекен та поставити на спеціальний фон".
За словами засновника етномузею, для того, щоб оцифрувати близько 1,5 тисячі експонатів у закладі, піде понад рік.
"Кераміку, текстиль та якісь негабаритні речі ми можемо оцифровувати своїми силами, а якщо говоримо про щось більш габаритне, то я думаю звернутися до міжнародних програм, щось типу грантугрошова допомога на реалізацію проєктів) щоб нам допомогли професіонали"
Після перенесення експонатів у цифровий формат Едуард Крутько планує опублікувати колекцію для всіх охочих.
Що відомо
- Музей у селі Козубівка Едуард Крутько заснував улітку 2017-го. А колекцію для нього збирав із 2016-го, її розмістив у будинку своїх прапрабабусі та прапрадідуся.