В Україні навесні 2023 року буде вигідно сіяти соняшник, ріпак та сою. Зокрема, прибутковим для фермерів стане вирощування овочів, про це в етері телемарафону Суспільне. Спротив заявив президент асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Гончаренко. Натомість збитковою культурою може стати кукурудза. Експерти розповіли про це детальніше.
Прибуткові культури
Соняшник, ріпак та соя завжди мали попит і 2023 рік — не виключення, а вирощування овочів спрогнозоване скороченням посівних площ, зазначив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук.
"Зараз люди починають розвивати вирощування овочів, тому що розуміють ситуацію з півднем України, де, на жаль, йдуть активні фази бойових дій, ситуацію з тимчасово окупованими територіями. Ми не можемо достатньо забезпечити всю підконтрольну територію України цими культурами. Відповідно аграрії розуміють, що на це буде попит і на своїх господарствах починають цим займатися", — пояснив він.
За словами президента асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктора Гончаренка, збитковим цього року буде вирощування кукурудзи.
"Багато фермерів зараз відмовляється від посіву кукурудзи. Колись вона була одна з найприбутковіших культур, але 2022 рік показав протилежне. Через відключення світла, сушка кукурудзи вартувала дорого. І погодні умови також не сприяли її своєчасному дозріванню, таким чином вона перетворилася на збиткову культуру. Що прийде на зміну цих посівних площ кукурудзи — ще поки вирішують", — розповів він.
Поля простоювати не будуть, відбуватиметься заміна культур, додав Денис Марчук.
"Це можуть бути олійні культури. Зокрема, соя, ріпак, соняшник, які демонструють більшу маржинальністьМаржинальний дохід, або маржинальний прибуток, або валовий прибуток, або вклад на покриття — різниця між виторгом від реалізації та змінними витратами. Іноді маржинальний дохід називають також сумою покриття — це та частина виторгу, яка залишається на покриття постійних витрат і формування прибутку. в цьому сезоні. Їх дешевше і легше зберігати, та й займають менші площі, ніж та кукурудза. Відповідно аграрії будуть на це переорієнтовуватись. Також важливо зберігати напрямки експорту. Ми можемо засіяти багато чого, але чи буде можливість потім його реалізувати? Це все залежатиме від роботи зернового коридору", — пояснив він.
Вплив війни на агробізнес
Війна вносить корективи у всі сфери життя й аграрний бізнес підлаштовується до цих умов, зазначив Денис Марчук.
"У 2022 році фермери, ризикуючи своїм життям, виходили під обстрілами на поля, здійснювали посівну кампанію, що дало можливість збільшити наш експорт та заробити країні десь 23 мільярди доларів. Це не показник, звичайно, 2021 року, коли ми мали рекордний врожай, але тоді не було війни, здорожчення логістики, високих цін, знищеної інфраструктури. Обставини диктують свої умови", — розповів він.
Віктор Гончаренко зауважив, що зараз не вистачає працівників в аграрній галузі.
"Нас турбує, кого сьогодні садити за кермо трактора чи на комбайн. У дрібних господарствах багато військовозобов'язаних. Це вже для великих господарств більше привілеїв. Тому постає питання, чи взагалі існуватимуть дрібні господарства, як вони впораються з нестачею кадрів. Переорієнтувати жінок, посадити їх за сучасну техніку — складно. Ми не готували їх. Аби підготувати тракториста, комбайнера, потрібні роки", — пояснив президент асоціації.
Прогноз на 2023 рік
На сьогодні аграрії частково готові до весняно-польових робіт, зазначив Віктор Гончаренко:
"Проблем багато, часу обмаль, а тому нам потрібно набратися сил, терпіння й максимально з віддачею та розумінням підійти до цієї роботи, аби не провалити продовольчу безпеку нашої країни".
Він також спрогнозував, що 2023 рік для аграріїв буде складнішим, ніж 2022.
"Гроші, які були у господарників з попередніх років, вичерпалися. Техніка, яку закупляли раніше, стає непридатною, виходить з ладу, старіє, оновлення машино-тракторного парку здебільшого не проводили. Є також проблеми із постачанням запасних частин, які здорожчали у три-п'ять разів, та мінеральних добрив — більше ніж у три рази. Практично затрати виросли в рази, а виторг від реалізації продукції на 40-50% знизився. Подорожчала й логістика. А всі витрати здебільшого лягають на плечі фермерів", — розповів президент асоціації.
Читайте також
- Ціни на Рівненщині у війну: на здорожчання яких товарів скаржаться і як реагує Держпродспоживслужба
- Як війна вплинула на експорт української олії: пояснюють в Мінагрополітики
- Нова класифікація яєць в Україні. Експерт розповів, коли це відбудеться і чи зміняться ціни
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах: