Село Новоданилівка Пологівського району під ворожим вогнем із березня 2022 року. У населеному пункті залишається до сотні мешканців. Переважно, люди похилого віку.
Як живуть під постійними ворожими обстрілами — дізнавалось Суспільне.
Жителі села Новоданилівка Пологівського району Валентин та Валентина Нескоромні 11 місяців живуть під постійними обстрілами, адже від села до позицій окупантів — 4 кілометри.
"Ми живемо у справжньому пеклі. Коли воно скінчиться і коли настане спокій? Чи ми доживемо, чи ні? Чи виживемо?"
Валентин Нескоромний, житель села Новоданилівка Пологівського району каже:
"Обстрілюють кожен день, лагодимо майже кожен день, діватись немає куди. Куди? Де ми потрібні? Прожити майже 70 років на одному місці, а потім кинути усе? Отак і тримаємось".
Пан Валентин розповідає, до повномасштабного вторгнення до їхнього будинку приїжджали онуки, нині - “прилітають” російські снаряди. Один із уламків на кухні пробив наскрізь дерев’яну віконну раму та шафу, котра стояла поруч.
"Як тільки щось-десь прилетить уже близько, так ми одразу у підвалі. Так, у хаті, топимо дровами. Добре, що хоч зима така тепла, більш-менш сприяє нам, що морози невеликі. Як кажуть, Бог допомагає нам, отак і виживаємо".
Село Новоданилівка, що поблизу Оріхова, під ворожим вогнем із березня минулого року — каже староста села Сергій Іващишин.
"Додаються потрапляння сюди ледь не щодня, от приїздиш – дивишся навколо цієї будівлі і Будинку культури додається по 10-15 приходів. Чи їм сподобався цей заклад, чи що? Просто луплять, аби просто розбити".
За словами Сергія Іващишина, всі адміністративні будівлі, амбулаторія та бібліотека перетворилися на руїни. Дісталося і пам’ятнику Другої Світової. Тут, розповідає Сергій Іващишин, похована парашутно-десантна група на чолі з Олександром Хрустальковим, які 80 років тому визволяли село від фашистських загарбників.
Вже 11 місяців в селі немає ані газу, ані електропостачання, розповів Сергій Іващишин.