5:10 ранку 24 лютого 2022 року війська Росії завдали перших ударів по місту та околицях Василькова на Київщині. Зокрема, по аеродрому. У місто зайшли російські ДРГ і вже 26 лютого вночі бої точились на вулиці Декабристів. На ранок — російських десантників розбили, але Васильків та околиці продовжували обстрілювати. Місцеві жителі нині також детально згадують події річної давнини. Суспільне поїхало у Васильків, та поспілкувались з тими, у кого російська армія забрала дім, та з тими, хто обороняв місто.
Нині на вулиці Декабристів їздять автівки, гуляють люди, працюють магазини. Цього ж місяця майже рік тому тут велися бої.
Росія залишила за собою слід — зруйнований 5-ти поверховий будинок. Його знесли у грудні 2022 року. На місці залишився лише котлован. В будівлі було 70 квартир, 4 під'їзди, два з яких згоріло повністю, інші вціліли.

П'ять днів рятувальники не могли дістатися на місце, згадує Неля Кирнас, яка мала там оселю. Наслідки вибуху назавжди залишились на її тілі.
"В мене осколкові поранення на лівій стороні, обличчя, тіла та кисті руки. Це як карточний будинок взяв і розпався. Я жила в першому під'їзді — він згорів. Моя сусідка, на жаль, загинула", — згадує жінка.
Тривалий час Неля була в реанімації, згодом в травматології. Зараз живе у своїх дітей. Вона сподівається, що знайдуться інвестори і відбудують будинок.

Наталя Данильченко з чоловіком жила у четвертому під'їзді, він не згорів. В момент вибуху з чоловіком була вдома. Вона згадує вечір, як прилетіла бомба у будинок.
"Ми з чоловіком сиділи в кімнаті, і тут о 19:50 вечора вибух страшний, вилітають вікна, двері, нас зносить цією хвилею. Мене, яка сиділа на дивані з пультом, так і винесло до вхідних дверей. Після того ми пішли в сусідній будинок, там було бомбосховище. Воно не було облаштоване. Там був щебінь, а сісти не було де", — говорить мешканка зруйнованого будинку.
Зранку її чоловік прийшов у квартиру та помітив, що в квартирі були мародери.
"Що вціліло ми пакували і вивозили до доньки, вона живе в сусідньому районі. Під'їзд, в якому ми проживали, можна було відновити, але міська влада сказала, що відновленню не підлягає", — додала жінка.
Мешканцям виплатили від 6 до 10 тисяч гривень одноразової допомоги. Хтось оселився у модульному містечку, його відкрили в жовтні, інші — у родичів, або ж орендують квартири у Василькові. Однак жителі зруйнованого будинку хочуть жити у власних стінах, просять або відбудувати оселі на тому ж місці, або видати нові квартири.

24 лютого при в'їзді у Васильків облаштували блокпости, організували ТРО. До оборони міста у перший же день повномасштабного вторгнення РФ долучився і Андрій Шевченко. Нині він керівник Добровольчого формування територіальної громади Василькова.
"Ближче до 28 числа наші військові приїхали у Васильків. Ми як ДФТГ рили окопи, робили бліндажі. В березні офіційно організували ДФТГ, ми отримали зброю. На той час було близько 2000 чоловіків. Ракет не боялись, бо не знали, що це таке летіло з усіх сторін", — розповідає чоловік.
У Василькові росіяни намагалися захопити місцевий аеродром, його обстрілювали постійно. Ранок 12 березня розпочався з обстрілів, росіяни випустили щонайменше 6 ракет в районі військового аеродрому, повідомили в поліції. Горіла також нафтобаза. Тоді, пошкодило склад з боєприпасами та детонували снаряди. Росіяни, хотіли окупувати місто.
"Їм цього не вдалось. Були деякі ДРГ, з якими контррозвідка, СБУ, ДФТГ боролись. Росіяни вели обстріл військових частин і будівель поряд. Найбільше ракет прилітали по аеродрому, вони хотіли захватити аеродром, щоб висадити своїх орків. Наші військові там з перших днів, потім приїхало підкріплення, вони тримались мужньо. Стояли не боячись нікого. Щодо жертв — є цивільні, військові, ДФТГ, але про число поки не будемо говорити", — каже командир Добровольчого формування територіальної громади Василькова Андрій Шевченко.

"Я подумала, що це зривається газ в мене в будинку”, — такою 24 лютого була перша думка очільниці міста Василькова Наталії Баласинович.
"А потім я побачила на рівні горіха в мене в подвір'ї, як пролетів Іскандер. Тут були страшні вибухи, коли вони почали громити наш військовий аеродром. Десь за 2 тижні ми готувались з командою, тому що побоювання тоді були, ми чули прогнози військових та розвідки. Ми вечорами збирались, зібрали секретні документи, як будемо працювати, коли не буде зв'язку", — згадує мерка Василькова.
За її словами, у РФ був план щодо міста. Там розташований великий військовий гарнізон, аеродром, де вони хотіли висадити 10 тисяч десантників, а потім робити кільце на Київ.
У місті обстрілювали військові частини, велись вуличні бої. Російський десант спускався на парашутах, які разом з ДРГ атакували.
Диверсанти приїхали у Васильків та навколишні села за майже рік до повномасштабного вторгнення і вичислити їх було важко.
"Це були звичайні люди. Ким тільки ДРГешники не прикидались в перші дні. Це чемні мешканці, вони підозр не викликали. Їх було багато. Потім наш тероборона їх ловила, віддавали дані в СБУ, контррозвідку", — додала Баласинович.
Васильків та околиці міста обстрілювали до квітня, поки російські війська не відступили з Київщини.
Протягом лютого-березня армія РФ зруйнувала будівлі на військовому гарнізоні, авіаційного університету, військовий комісаріат, третину котелень громади зруйнували вщент або частково.
"За літо відновили всі 5 великих котелень, поставили нові котли. У багатоповерхівках відновили вікна, двері. Щодо укриттів, вони не були облаштовані, на жаль цьому не приділялась серйозна увага. Але за цей рік їх облаштували, електрику поробили, місця для сидіння, сьогодні воно влаштоване, щоб там перебувати. Звичайно, є й зразкові, але ми привели всі в нормальний порядок", — розповіла Наталія Баласинович.
Що ж до відновлення будинку на вулиці Декабристів, зруйнованого внаслідок російських обстрілів, очільниця Василькова сказала, що міська влада постійно співпрацює з Київською ОВА та міжнародними партнерами. Адже, за її словами, коштів на відбудову немає.
"На сьогодні ми приступили до виконання проєкту за кошти місцевого бюджету. Коли в тебе є готовий проєкт, вже легше просити в когось гроші. Мешканцям, хочеться щоб це було негайно, я їх розумію. Але побудувати за кошти місцевого бюджету — він малий. Ми сподіваємось або на державні (кошти — ред.) або допомогу міжнародних партнерів. Ми постійно їздимо в міжнародні фундації, проведено сотні переговорів, наші всі зусилля на це направлені", — сказала Баласинович.
Тим часом у Василькові готуються до можливого повторного наступу Росії на Київщину, зокрема, зміцнюють позиції, проводять вишкіл військових, курси тактичної медицини, каже керівник ДФТГ Андрій Шевченко.

Сьогодні в складі добровольчих угрупувань громади 128 чоловіків, які несуть службу на блокпостах, ще близько 500 людей готові та можуть зібратись у разі загрози.
"У них немає найменших шансів. Всі роботи, накази військової ОВА виконуються, по оборонних позиціях, блокпостах, навчанню ДФТ, проведення тренінгів по цивільній підготовці наших мешканців. Забезпечено лікарню, поліцію, ДСНС, об'єкти критичної інфраструктури паливом, укриттями. Ми всі дорослі люди і розуміємо, що вони не дійдуть сюди. Може, попробують щось залякати, прорвати, але ми серйозно переродились, укріпились, навчили особовий склад, проведена величезна робота. Вони не зможуть сюди дійти, це нереально", — наголошує очільниця Василькова Наталія Баласинович.
Читайте також
"24 лютого було набагато складніше". Україна готується до можливого наступу РФ — РНБО