Мабуть, у кожній родині є термометр. Не у всіх він електронний. Переважно – це ртутний прилад і може статися, що його розбили. Як діяти в такій ситуації, куди звертатися. На ці питання відповіла завідувачка санітарно-гігієнічної лабораторії Державної установи "Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України" Світлана Пирожкова на Українському Радіо "Чернігівська хвиля"
Що таке ртуть і чому вона може бути небезпечною
Зі слів Світлани Пирожкової, ртуть – один з найвідоміших та добре вивчених хімічних елементів.
"Він широко використовується в різних областях: і в сучасній техніці, і в синтезі органічних сполук, у видобуванні золота, медицині, стоматології, у виробництві вимірювальної техніки. А для нас – це ртутний термометр. Ртуть – це рідкий метал. Він не реагує з киснем і його густина складає 13,5 грама на см3. Тобто, якщо ми говоримо про воду, 1 літр води важить 1 кілограм, то 1 літр ртуті буде важити 13,5 кілограма".
Фізичні властивості ртуті:
1) вона дуже летюча. Якщо її пролити, концентрація в повітрі швидко збільшується;
2) вона здатна при падінні розділятися на маленькі кульки. Це означає, що збільшується поверхня з якої випаровується ртуть, тобто збільшується концентрація у повітрі;
3) температура випаровування досить низька – 18°C. При підвищенні температури швидкість теж збільшується.
У ртуті немає запаху. Її не можна відчувати органами людини, і вона не викликає подразнюючої дії при великих концентраціях.
"Людина може жити в приміщенні, де є ртуть, але ніяк не підозрювати це. Параметалічні ртуті швидко абсорбуються – поглинаються поверхнями. Це може бути: штукатурка, м’які меблі, підлога. Після цього з’являється зворотний процес. Все те, що абсорбувала ртуть – починає віддавати її назад. Тобто, забруднена поверхня є джерелом повторного забруднення повітря ртуттю".
Чим небезпечна ртуть для людини
Металева ртуть із термометра діє на всі органи людини.
"На неврологію – це проблеми емоційні: головні болі, загальна слабкість, емоційна нестійкість. Крім того, катаральні, можна сплутати з симптомами ГРВІ".
Якщо вдома розбився ртутний термометр
В такому випадку, пояснює Світлана Пирожкова, треба звертатися до Державної служби з надзвичайних ситуацій.
"Вони, якщо треба буде, виїдуть, проведуть демеркуризацію ртуті – переведуть її в солі, які вже не будуть випаровуватись у повітря. Якщо ви самостійно прибираєте ртуть, то повинні здавати її службі, яка її утилізує".
Чи можна самому очистити кімнату від ртуті
Очистити приміщення можна і необхідно знати як саме, адже якщо, наприклад, таке сталося у селі, то можливості викликати службу може і не бути.
В таких випадках спеціалістка радить дотримуватись певних порад:
1.Не панікувати.
"Важливо прибрати цю ртуть, щоб вона не випаровувалась. З приміщення, де це сталося потрібно вивести всіх людей, особливо похилого віку, дітей, тварин, щоб вони не дихали цим і не розносили по іншим приміщенням".
2. Вимкнути опалення, якщо воно увімкнене.
"Увімкніть кондиціонер, якщо він є. Треба знизити температуру приміщення, щоб ртуть не так швидко випаровувалась. Однозначно вона буде на стінах осідати. Потрібно вікна відкривати, щоб знизити концентрацію. Інші двері – щільно закрити, щоб не гуляло повітря і розповсюдження цих парів не було в інші приміщення. Намочіть ганчірку в розчині марганцівки і постеліть біля входу в приміщення, біля дверей".
Також треба підготувати демеркуризаційний розчин.
"В домашніх умовах – це розчин марганцівки (8 грамів на 1 літр). Простіше сказати, треба підготувати дуже міцний розчин марганцівки, щоб не зважувати грами, не плутались. Концентрований, насичений колір у нього буде. Можна додати туди декілька ложок оцтової кислоти. Марганцівка сама по собі не діє на ртуть, не дає їй випаровуватись, але перевести її в нейтральні солі можна тільки в кислому середовищі або, яке вміщує хлор. Можна застосовувати і білизну 1 літр білизни на відро води".
Якщо викликати фахівців, то вони будуть застосовувати спеціальні хімікати.
3. Треба одягнути речі, які потім можна буде викинути.
"На ноги бажано вдягти бахіли або поліетиленові пакети, щоб захистити себе. На руки – гумові рукавички. Деякі спеціалісти вважають, що треба ще марлеву пов’язку на обличчя змочену у сольовому розчині".
Ні в якому разі, каже спеціалістка, не треба використовувати віник чи пилотяг.
"Берете лист паперу – збираєте дрібні кульки в одну велику і цим же листом паперу підіймаєте і в місткість з розчином, який ви приготували (марганцівку, – ред.). Приготуйте банку і помістіть ці краплі. Потім туди ж поміщаєте бахіли, рукавички, закриваємо банку і все це передаємо у відповідні служби".
А от якщо дрібні крапельки закотилися під плінтус або в щілину – це вже проблема. Як каже Світлана Пирожкова, треба знімати плінтус.
"Є така порада, що можна в щілину засипати пісок, він обволочує крапельки, тоді можна якось витягнути все. Після цього, як всі крапельки зібрані, ви повинні цим розчином вимити підлогу. Залишити на 15 хвилин, щоб воно прореагувало, а потім вже вимити мильно-содовим розчином (приблизно 40 г мила, 50 г соди на літр води)".
Людина, яка збирала ртуть повинна вимитись дуже ретельно, прополоскати рота содовим розчином і випити активованого вугілля.
"Звертатися до лікаря треба в тому випадку, якщо дитина, наприклад, проковтнула капельку ртуті, або якщо був прямий контакт чи людина відчуває ознаки отруєння".
Ознаки отруєння ртуттю:
- головні болі;
- дратівливість;
- зниження уваги;
- болі в шлунку;
- катаральні явища.
Більш уразливі у випадках отруєння ртуттю – діти. Їх органи, розповіла Світлана, тільки ще розвиваються.
"Тому, всі процедури по збору ртуті повинна робити молода, здорова людина. Деякі джерела говорять, що в кімнату, де розсипалась ртуть не можна заходити тиждень, щодня потрібно мити з содовим розчином підлогу, протягом місяця провітрювати".
До санітарно-гігієнічної лабораторії зверталися люди, каже Світлана, щоб виміряти концентрацію випарювання ртуті.
"Ми маємо можливості вимірювання в атмосферному повітрі, у нас є відповідні прилади, які вимірюють ртуть у малих концентраціях".
Ртуть належить до кумулятивних отрут. Це означає, сказала спеціалістка, що вона може накопичуватися у всіх органах людини: печені, мозку, легенях, нирках і вивести її практично неможливо.
"Тільки 10%, яка накопичилася в тканинах органів людини може вивестись, а решта – залишається. Тому важливо, щоб вона не мала впливу на організм".
Читайте також
Інсульт: причини виникнення, види та шкала симптомів. Пояснює лікарка
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
