Комфорт у побуті, право вибору, відсутність тиску та контролю — такі умови психологи радять створити рідним для тих, хто повернувся з полону. Експертка з роботи з потерпілими від тортур Тетяна Сіренко у телемарафоні Суспільне. Спротив розповіла про те, як спілкуватися з військовими після полону та як навчають психологів для такої роботи.
"Раніше ресурсні речі після полону можуть стати тригером"
Значний вплив на адаптацію та терапію військових, які повернулися з полону, мають близькі люди та члени родини, розповідає Тетяна Сіренко:
"Для багатьох, хто був в полоні, розуміння того, що їх вдома чекають, було надзвичайним ресурсом, за який люди трималися".
Вона додає: першочергово члени родини можуть забезпечити достатньо комфорту в побуті:
"Це насправді не означає, що це мають бути якісь суперлакшері умови чи потрібно робити за людину все, щоб вона ні про що не турбувалася. Тут швидше про те, що адаптувати побутові умови до того, наскільки чутливою є психіка людини".
Люди, які повернулися з полону, як правило також дуже чутливі до контролю, каже Тетяна Сіренко:
"Вони можуть мати специфічні потреби стосовно того, як має бути в домі все облаштовано. Комусь потрібно, щоб були постійно зачинені двері, а комусь — навпаки. Багато речей, які в звичайному житті могли бути ресурсними для людини, після полону можуть стати тригером, який запускає неприємні спогади. Треба бути до цього чутливими".
Часто потерпіла людина, за словами експертки, не хоче, щоб рідні знали, що вона пережила у полоні та не хоче, щоб близькі травмувалися розповідями.
"Члени родини можуть інформувати про те, що є і вони можуть допомогти. Людям деколи здається, що коли вони прийдуть до психолога, їх будуть розпитувати про їхню травматичну історію. Насправді психолог може допомогти зменшити симптоматику тривоги, гіперзбудливості, нав'язливих спогадів чи кошмарних снів.
Те, чого ми вчимо наших клієнтів — це якраз керувати своїми симптомами, щоб вони зменшувалися і якомога менше впливали на життя.
"Залишати за людиною право вибору – частина терапії"
Не варто змушувати і тиснути, говорити, що людина не впорається самостійно, що їй потрібно до психолога, каже експертка.
"Людині важливо давати інформацію, що це може бути, як це буде корисно саме для неї в її конкретній ситуації, де взяти цю допомогу, тобто до кого звернутися і обов'язково залишати за людиною право вибору: звертатися до психолога чи ні, коли звертатись і до якого фахівця. Тому що повертати право вибору людині – це частина терапії".
"Допомогти людині повернути відчуття того, що в неї знову є права"
Роль психолога на різних етапах після звільнення — різна, зазначає Тетяна Сіренко:
"Одразу після звільнення – це психоосвіта, коли ми пояснюємо про те, що можна очікувати в наступні місяці після звільнення, які можуть бути симптоми, з якими несподіванками можна зустрітися, тому що саме по собі звільнення є дуже стресовою подією, це позитивний стрес".
Серію онлайн тренінгів з підвищення компетенції психологів у роботі з психологічної підтримки людей, які пережили полон, проводить громадська організація "Блакитний птах".
Фахівці говорять про:
- вплив полону та тортур на особистість людини;
- основні задачі реабілітації людей, що пережили полон і тортури;
- особливості психосоціальної роботи із людьми, що пережили катування;
- про стратегію для подолання стереотипів.
"В результаті полону і тортур дуже часто люди навчилися обривати контакт, не прив'язуватися ні до кого, і це може бути складно, складно довіряти взагалі будь-кому. Ми вчимо утримувати контакт", — каже Тетяна Сіренко.
Крім цього в роботі з потерпілими від тортур важливо, за словами експертки, враховувати підхід, заснований на правах людини.
"У звичайних обставинах, коли це не наслідки полону і тортур, психологи не користуються цим підходом і він їм не дуже потрібен, це більше направлення таке юридичне. Але тут якраз це дуже потрібно. Психолог має допомогти людині повернути відчуття того, що у неї знову є права", — пояснює Тетяна Сіренко.
Читайте також
- У Рівному зареєстрували майже півтори тисячі дзвінків щодо домашнього насильства — поліція
- "Молюся за перемогу України": майстриня з Рівненщини вишила ікону, щоб допомогти ЗСУ
- Змінила ім'я і перейшла на українську: історія харків'янки, яка переїхала у РівнеЯк діяти, якщо військовий зник безвісти та чого робити не варто. Пояснює координаторка пошуку з Рівненщини
- ПТСР у дитини: рівненські психологині розповіли, як його розпізнати та що робити
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
