“Хочеться додому — в український Маріуполь”: як у Вінниці живе та працює лікарка-переселенка

“Хочеться додому — в український Маріуполь”: як у Вінниці живе та працює лікарка-переселенка

“Хочеться додому — в український Маріуполь”: як у Вінниці живе та працює лікарка-переселенка
. Альона Овчарук з донькою та батьком. Фото Альони Овчарук

“Життя триває, але дуже хочеться додому в український Маріуполь”. Так каже лікарка-терапевт Альона Овчарук. 16 березня 2022 вона з сімʼєю переїхала з окупованого міста у Вінницю. Тут у центрі “Я Маріуполь” проводить прийом. Пацієнтів у Вінниці, каже, лише розпочинає набирати.

На даний час я працюю в центрі “Я Маріуполь”. Допомагаю нашим маріупольцям. Надаю допомогу, яку можу. Зараз така погода, то людей багато”, — каже Альона Овчарук.

Ще рік тому жінка працювала у ЦПМСД № 2 у рідному Маріуполі.

У мене було 2300 чоловік задекларованих на мене. Я працювала до останнього, поки можна було пересуватися по місту. До 6 березня я ходила на роботу. Під обстрілами, під кулями, але ходила”.

Востаннє свою квартиру ще цілою, каже, бачила 9 березня. Згодом дізналася, що будинок, як і тисячі інших, вщент зруйнували російські військові.

“Хочеться додому — в український Маріуполь”: як у Вінниці живе та працює лікарка-переселенка
Фото Альони Овчарук

Наше місто знищували. Просто його нищили. Просто палили. З повітря, з землі, з моря. Земля вся тремтіла. Просто тремтіла”.

Залишала рідне місто Альона Овчарук 16 березня.

На нашу вулицю заїхав російський танк, і сказали: “Якщо хочете жити, то у вас є 15 хвилин. І ми за 15 хвилин зібрали все своє життя у валізу і виїхали”,— розповідає Альона Овчарук.

Навіть думки не було залишитись у тоді вже окупованому місті, каже жінка. Чоловік Альони нині боронить Україну у зоні бойових дій. Вона ж із донькою та батьками з 16 березня живе у Вінниці.

Зняли квартиру. Дитина в школі. Батьки оговтуються. Життя триває, але дуже хочеться додому в український Маріуполь. І ми віримо, що так буде і ми повернемось туди”.

Поки Альона Овчарук у Вінниці приймає пацієнтів у центрі “Я Маріуполь” та консультує земляків по телефону. Стосунків із тими, хто залишився у Маріуполі, не підтримує. Бо не розуміє, як залишилися жити з окупантами, які вщент зруйнували рідне місто.

Це хвилею. Спочатку зламався, потім встав, потім знов зламався. Вибору нема.Треба жити. Дочекатися чоловіка”.

Читайте також

  • Переселенці з Краматорська відкрили у Вінниці школу волонтерства
  • Волонтери з Вінниччини відправили двотонний вантаж на Бахмутський напрямок
На початок