Протягом восьми годин старша акушерка Харківського перинатального центру Марія Ринчак доглядає вагітних жінок, а після цього читає з дітьми та водить їх на прогулянки. Майже рік жінка живе з сім'єю на роботі. Їхній будинок у квітні зазнав обстрілу — там немає опалення, зруйнований дах, вікна та вхідні двері.
З березня Марія Ринчак "окупувала" сестринську з чоловіком, 11-річним сином та 8-річною донькою.
"Я весь березень практично беззмінно чергувала на роботі. Тому що приміський транспорт не працював, і дівчата-акушерки не мали змоги доїхати. Мене змінювала лише одна дівчина, один раз на три доби", — згадує Марія.
У сестринській є все необхідне для сім'ї з чотирьох людей — мікрохвильовка, електрична плита та холодильник, каже акушерка.
Жінка згадує, як торік підійшла до керівниці перинатального центру і сказала: "Ірино Юріївно, я приїхала працювати та жити тут, бо не можу залишити дітей із чоловіком удома. Моє серце і мозок будуть там, і я не зможу працювати".
Під час обстрілів чоловік та діти зазвичай спали на дивані у сестринській, каже Марія.
Жінка не спала, перебувала на посту у коридорі, бо пацієнтки могли звернутися по допомогу.
"Раптом уночі в них починалися перейми, і ми переводили їх до пологового залу. Часто через обстріли жінки лякалися, виходили до персоналу, потребували допомоги та підтримки", — розповідає акушерка.
Марія говорить, що відновлювати будинок та сплачувати оренду за житло її родина не має змоги.
"Наше житло зруйноване. Будинок не придатний для проживання з дітьми. Ми робимо ремонт, але дуже складно його виконати одразу у такому обсязі. Треба ж харчуватися й вдягати дітей і, може, вивезти їх на якийсь відпочинок", — каже акушерка.
З дому її родина забрала мультиварку, кавомашину та вцілілий комп'ютер. Його врятували, бо хотіли зберегти дитячі фотографії.
"У кавомашину влетів уламок, але вона працює, виконує свої функції. Тому ми всі п'ємо, насолоджуємося вранці кавою", — розповідає жінка.
Коли жінка працює, її донька Аня малює та грається в телефоні, а син Максим навчається онлайн.
"Діти знають, що до 16 години мама на роботі. Вони намагаються до мене не звертатися з якимись домашніми проханнями. Можуть підійти обійняти та поцілувати", — каже Ринчак.
Жінка каже, що донька Аня допомагала їй у березні доглядати вагітних.
"Вона вимірювала вагітним температуру та тиск. Казала: "Я працюю молодшою акушеркою, допомагаю мамі", — згадує Марія Ринчак.
Як довго сім'я відновлюватиме будинок — Марія не знає. Каже, з перинатального центру їх не виганяють.
Читайте також
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
