Двоє ягнят народилося у Сарненському історико-етнографічному музеї на Рівненщині. Це перше поповнення в овечій сім'ї на території скансену, що відтворює поліське село межі ХІХ-ХХ століть, розповіла Суспільному директорка закладу Вікторія Дашко. Нині музейники думають, як назвати малечу і пропонують юним жителям області долучитися до вибору імені.
Зі слів Вікторії Дашко, пара баранців народилася у неділю, 30 січня, о 16:00.
Відео з новонародженими ягнятами на Facebook-сторінці Сарненського історико-етнографічного музею.
Це поповнення в овечій сім'ї, яку в червні 2022 року оселили у музеї просто неба в Сарнах.
"Ми привезли їх, щоб додати родзинку в дитячі екскурсії. Спочатку маму з двома ягнятками, барана довезли з Кам'яного-Случанського. А це народилося ще двоє баранців. Тож в нас уже повноцінна сім'я, де двоє дорослих, двоє середніх і двоє малят. Маємо перше народження саме в музеї. Викликаємо лікаря-ветеринара, щоб подивився малечу", — повідомила директорка музею.
Нині новонароджених баранців з мамою тримають в окремому приміщенні, а пізніше усю музейну овечу сім'ю об'єднають.
Скансен у Сарнах — це поліське село кінця ХІХ — початку ХХ століть, тут є десять автентичних садиб.
Зокрема, вітряний млин, каплиця середини XVIII століття, перевезена зі Степані, садиба селянина середнього статку з Калинівки, хліви, реконструкція криївки УПА під сільським бреком.Діалектна назва споруди для зберігання сіна або збіжжя. Це конструкція з чотирьох паль під дашком, де зберігали сіно й солому. Інша назва — оборіг.
"Маємо також курну хату і шинок з помешканням для шинкарки в одному приміщенні, перевезений із колишнього Зарічненського району. На зарічненському подвір'ї ми й поселили своїх баранців. Загородили для них величезну територію, щоб не ходили скрізь, бо в нас тут все в квітах, у фруктових деревах, які вони полюбляють об'їдати. Косимо траву, купуємо ячмінь чи овес, яблука домашні колега для них привозить. Спочатку вони були дуже полохливі, але зараз уже не бояться. Знають, що їм щоранку смаколики приносять і частують", — зазначила директорка музею.
З її слів, вівчарство — традиційний для півночі Рівненщини промисел.
"В нас тримали овець, пряли вовну, шили ліжники і одіяла. Ми своїх ще не стригли, але будемо, вже домовилася з місцевим жителем, який тримає вівці. Бо колеги ще не вміють, думаю, навчимося. Ще плануємо завести в скансені декоративних кіз, вони невеличкі. Бачили їх в Рівненському зоопарку, коли їздили консультуватися щодо тварин, яких можна було б завести в умовах скансену", — розповіла Вікторія Дашко.
Дорослого барана в музейній сім'ї звуть Беня, а овечці діти, які були на екскурсії в скансені, дали ім'я Коза. Ягнятам — ще підбирають.
"Збираємося оголосити конкурс на імена для них. Очікуємо, що хтось з дітей назве. Пропонували назвати, наприклад, Байрактар. Але хотілося б уникнути цього, бо війни уже й так достатньо. На цей четвер в нас вже записалася екскурсія дітей, можливо, щось запропонують", — зауважила Вікторія Дашко.
Пропонувати імена для усіх трьох баранців і однієї ягнички можна й у коментарях під дописом у Facebook.
Читайте також
- Прізвища з декомунізаційного списку і радянщина: скільки вулиць на Рівненщині досі не перейменували
- Рівненські параспортсменки здобули золото, срібло та бронзу на кубку світу із дзюдо
- На Рівненщині зменшився показник захворюваності на грип та ГРЗ, а на COVID-19 навпаки зростає
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
