Скільки надійшло до держбюджету та хто змінив власника: які результати малої приватизації на Вінниччині

Скільки надійшло до держбюджету та хто змінив власника: які результати малої приватизації на Вінниччині

Скільки надійшло до держбюджету та хто змінив власника: які результати малої приватизації на Вінниччині
Барський спиртовий комбінат. Фото: privatization.gov.ua

260 мільйонів гривень надійшло до держбюджету у результаті малої приватизації на Вінниччині у 2022 році. Цьогоріч за рахунок обʼєктів, які виставлятимуть на аукціоні, очікують суму у розмірі пів мільярда гривень. Про це в ефірі Українського радіо Вінниця розповів керівник Регіонального відділення фонду держмайна України у Вінницькій та Хмельницькій областях Андрій Маркевич.

"Окрім державних підприємств, ми продаємо й обʼєкти меншого розміру. У звʼязку зі змінами в законодавстві цей процес у нас стартував активно лише у четвертому кварталі, коли Верховною Радою були прийняті зміни про приватизацію під час дії військового стану. Ми оголосили багато аукціонів, багато з них позакінчувалися і підписанням договорів вже у січні",— розповідає Андрій Маркевич.

За його словами, із найбільших та "цікавих" підприємств, які були продані в області, то це обʼєкти спиртової галузі й акції картографічної фабрики.

"Найуспішніші лоти — це спиртова галузь. Це Гайсинський, Тростянецький, Юрківецький та Барський спиртові комбінати. Виставляли акції заводу "Кристал". І ці лоти успішно знайшли своїх покупців. Були випадки, коли покупці з першого разу відмовлялися підписати договір з різних причин. Процедуру продажу по Гайсинському і Тростянецькому ми завершили у першій декаді 2023, але технічно кошти продавцем були сплачені у грудні 2022", — каже Маркевич.

Рейтинги по Україні ще опрацьовують, каже Маркевич, але, на його думку, Вінниччина виконала планові завдання у минулому році. Тому за сумою наповненості держбюджету у трійку потрапить.

"Раніше, до війни, ми б говорили, як ці кошти допомагають відновити економіку, але зараз такі обставини, що ми дуже раді активності наших підприємців, оскільки ці кошти допомагають державі боротися з навалою збройних сил північного сусіда. Тому ми рахуємо все це як допомогу армії".

Аукціони проходять в електронному режимі. В законодавстві стосовно цього нічого не мінялося, каже Маркевич. Та й на аукціоні розкривають лише ті умови та обставини, які можна розкривати під час воєнного стану.

Стартова ціна "лоту" формується за даними бухгалтерського обліку балансоутримувача того чи іншого активу. Інколи ціна під час аукціону на обʼєкти приватизації зростає.

"Найбільші і найцікавіші лоти ростуть дуже сильно. По Вінницькій області факти зростання за останній квартал — з 11 до 300 тисяч. Це свідчить про наявність попиту і зацікавленість бізнесу. Економічна потужність держави, незважаючи на війну, має працювати на перемогу", — каже Маркевич.

У крайньому проведеному аукціоні покупці були українцями, а ось засновник — громадянин Китаю.

"Прямих іноземців з паспортами іноземних країн ми не бачили за останній квартал, коли укладали договори, але точно знаємо, що кошти наших підприємців працюють в синергії із закордонними інвесторами також".

Нового власника зазвичай приваблюють територія розміщення, комунікації і приміщення підприємства, яке з мінімальними затратами може бути перепрофільоване у сучасне виробництво без затрат на будівельну документацію. А це, каже Маркевич,зменшує виробничий цикл від моменту вкладання коштів до моменту отримання прибутку.

Релоковані державні підприємства нині теж зацікавлені у тому, аби придбати той чи інший обʼєкт на Вінниччини.

"У нас є один обʼєкт, який тривалий час готується до приватизації, ми проводимо підготовчі роботи з державними органами, він якраз був предметом зацікавленості одного з підприємств, яке приїжджало з Сходу. Сподіваємося, що будуть результати".

Інші ж релоковані підприємства, які переїжджали, користувалися або майном не державної, а приватної власності чи комунальної власності, або ж брали майно в оренду.

У 2023 році 56 обʼєктів будуть виставлятися на аукціон.

"З них найцікавіші — це залишок у спиртовій галузі. На сьогодні з 11 обʼєктів цієї галузі залишилося на приватизацію три: Бджільнянський, Чечельницький спиртові заводи та Мартинівський у Жмеринському районі. Готуємося по Вінницькому авіазаводі до приватизації цього активу. І це центр геопросторових даних, який відомий, як картографічна фабрика. Умови договору будуть прозорі та зрозумілі", — каже Маркевич.

Читайте також

  • У Вінниці просять збільшити кількість громадського транспорту до мікрорайону Академічний
  • Замінили опалення та зробили косметичний ремонт: у Вінниці облаштовують пункт тимчасового проживання переселенців
На початок