У Полтаві попрощалися із молодшим сержантом Олександром Сугаком, який поліг під час захисту України від російського вторгнення. Загинув 48-річний воїн на Донеччині. Його поховали на Затуринському кладовищі.
Олександрові Сугаку було 48 років, мав звання молодший сержант. До оборони України долучився наприкінці березня 2022-го. Служив у військовій частині прикордонного загону.
"Він настільки був світла і добра людина. Він був найкращий. Найкращий син, найкращий сусід, найкращий чоловік, найкращий батько. Правда, дуже шкода, що такі хлопці йдуть. Такі, як Саша, боронять і захищають нас, наше майбутнє", – говорить сусідка Олександра Сугака Світлана Кравченко.
Олександр народився і жив у Полтаві.
"Дуже слухняний був. Матері допомагав весь час. Закінчив школу, потім ПТУ – на зварювальника вивчився. А потім пішов у сільськогосподарський інститут. Я його ще й водив туди, ми з ним до ректора документи носили. Хотів навіть після школи в училище військове, але по стану здоров’я не можна було", – згадує дядько Олександра Сугака Володимир Одринський.
"Товаришували з дитинства, навчалися разом у 8-й школі з першого класу до 11-го. Дружили, він був гарний хлопець, товариш. Завжди готовий прийти на допомогу. Відкликався будь-де і будь-коли, якщо комусь щось потрібно було допомогти. Він любив займатись фотографією. У школі дуже часто він фотографував на усіх наших заходах, завжди. Потім приносив ці фотографії в клас. Альбоми шкільні склали з багатьох його фотографій із того часу, як він це робив. І зараз нам буде дуже його не вистачати", – говорить друг полеглого бійця Дмитро Черкаський.
Загинув Олександр Сугак 18 січня внаслідок поранень, несумісних із життям, які отримав під час бойового зіткнення із противником. Це сталося у Бахмутському районі на Донеччині.
"Саша був налаштований на те, щоб боронити свою країну і знищувати окупантів, як і всі ми. Тому що наша задача на фронті – не вижити, а знищити ворога. Хтось загине, але він загине для того, щоб жили всі інші. З Сашею всі зустрічі були для мене світлими, які можна згадати, тому що він був дуже позитивною людиною. Завжди хотілося з ним зустрічатися", – каже товариш Олександра Сугака Дмитро Рябий.
У Олександра лишилися мати, дружина, син та донька. Поховали воїна на Затуринському кладовищі біля обласного центру.
