У селищі Красноїльськ у Чернівецькій області через воєнний стан не проводять традиційну Маланку. Переберію скасували вперше за сотню років, каже голова громади Степан Драгун.
Маланка у Красноїльську була найбільшою переберією на Буковині, у ній брали участь пів тисячі людей. Зазвичай дійство починається ввечері 13 січня та триває впродовж всього наступного дня.
До Маланки у Красноїльську готувалися заздалегідь, влітку заготовляли сіно для крил персонажів "Ведмедів". Самі крила починали майструвати за місяць до переберії. Також заздалегідь майстри виготовляли маски для перевтілення. Учасники переберії з різних кутів селища ходили по хатах та вітали господарів з настанням Старого Нового року.
"Я й сам ходив переодягнений всю ніч та день. І приймав гостей-маланкарів. А в цей час немає такого настрою, щоб одягнути маску на голову", — розповідає Степан Драгун.
Більшість маланкарів — молоді хлопці. Вони носили 70-кілограмові костюми усю ніч. Водночас костюм крилатого ведмедя може одягати лише неодружений.
Цього року багато хлопців, які проводили свято раніше, перебувають за кордоном.
"Зазвичай вони приїжджали на кілька днів, а одразу після свята їхали назад на роботу. Зараз вони вважають, що в країні траур. Ніхто не хоче веселитись, співати та танцювати", — каже Драгун.
Декілька жителів громади загинули на війні від початку повномасштабного вторгнення. Також у лавах ЗСУ воюють бійці з Красноїльська, каже голова громади. Тому у центрі села навіть не прикрашали новорічну ялинку.
"Наші хлопці там в грязюці, мокрі, під дощем і снігом. То не можемо ми тут співати, поки вони нас захищають. Україна в скорботі і Красноїльськ у скорботі. Десь у крові Маланка уже грає, але немає тої сили, духу, щоб співати і танцювати в такі часи", — каже Драгун.
Традиція маланкування у Красноїльську не переривалась ні під час пандемії коронавірусу, ні у радянські часи. Тоді радянська влада переберію висміювала та забороняли ходити хатами, втім це все одно робили — меншими групами.
"Це більша втрата для старших людей. Бо вони ще в комуністичний час святкували, танцювали. За це їх саджали на 15 діб. Але й старші люди підтримали, щоб цього року не святкувати Маланку", — розповідає Степан Драгун.
Сам Степан Драгун каже, що його перша Маланка була майже 40 років тому. Він не пам'ятає такого часу, щоб Маланку не проводили.
Раніше у коментарі Суспільному заступниця начальника обласної військової адміністрації Альона Атаманюк говорила, що влаштовувати індивідуальні побудинкові гуляння дозволили. Втім, за словами Драгуна, йому невідомо, щоб хтось з селища маланкував цього року.
Читайте також: "І за союзу, і в пандемію". Репортаж з наймасштабнішої на Буковині Маланки
На традиційну костюмовану ходу щороку приїжджали подивитись сотні туристів. Вони неодноразово звертались до голови громади і цього року. Втім, за словами Драгуна, рішення прийняли і проводити Маланку було б неправильно.
Якою була Маланка у Красноїльську торік дивіться у відео:
Що відомо
- Маланка — народне та церковне свято напередодні "старого" Нового року. Відзначення традиційної буковинської Маланки з обрядовим переодяганням у звірів та міфологічних персонажів характерне для прикордонних районів Чернівецької області.
Читайте також
Буковинська Маланка увійшла до переліку нематеріальної культурної спадщини України
З'явився трейлер художнього фільму про буковинську Маланку, який показували в Каннах
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].
