"Україна в скорботі і Красноїльськ теж". У селищі на Буковині вперше за десятки років не провели Маланку

"Україна в скорботі і Красноїльськ теж". У селищі на Буковині вперше за десятки років не провели Маланку

"Україна в скорботі і Красноїльськ теж". У селищі на Буковині вперше за десятки років не провели Маланку
Світлина з Маланки у 2022 році. Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

У селищі Красноїльськ у Чернівецькій області через воєнний стан не проводять традиційну Маланку. Переберію скасували вперше за сотню років, каже голова громади Степан Драгун.

Маланка у Красноїльську була найбільшою переберією на Буковині, у ній брали участь пів тисячі людей. Зазвичай дійство починається ввечері 13 січня та триває впродовж всього наступного дня.

До Маланки у Красноїльську готувалися заздалегідь, влітку заготовляли сіно для крил персонажів "Ведмедів". Самі крила починали майструвати за місяць до переберії. Також заздалегідь майстри виготовляли маски для перевтілення. Учасники переберії з різних кутів селища ходили по хатах та вітали господарів з настанням Старого Нового року.

"Я й сам ходив переодягнений всю ніч та день. І приймав гостей-маланкарів. А в цей час немає такого настрою, щоб одягнути маску на голову", розповідає Степан Драгун.

Більшість маланкарів молоді хлопці. Вони носили 70-кілограмові костюми усю ніч. Водночас костюм крилатого ведмедя може одягати лише неодружений.

Цього року багато хлопців, які проводили свято раніше, перебувають за кордоном.

"Зазвичай вони приїжджали на кілька днів, а одразу після свята їхали назад на роботу. Зараз вони вважають, що в країні траур. Ніхто не хоче веселитись, співати та танцювати", — каже Драгун.

Декілька жителів громади загинули на війні від початку повномасштабного вторгнення. Також у лавах ЗСУ воюють бійці з Красноїльська, каже голова громади. Тому у центрі села навіть не прикрашали новорічну ялинку.

"Наші хлопці там в грязюці, мокрі, під дощем і снігом. То не можемо ми тут співати, поки вони нас захищають. Україна в скорботі і Красноїльськ у скорботі. Десь у крові Маланка уже грає, але немає тої сили, духу, щоб співати і танцювати в такі часи", каже Драгун.

"Україна в скорботі і Красноїльськ теж". У селищі на Буковині вперше за десятки років не провели Маланку
Маланка на Буковині під час Першої світової війни. Фото Ірини Пустиннікової з архіву

Традиція маланкування у Красноїльську не переривалась ні під час пандемії коронавірусу, ні у радянські часи. Тоді радянська влада переберію висміювала та забороняли ходити хатами, втім це все одно робили — меншими групами.

"Це більша втрата для старших людей. Бо вони ще в комуністичний час святкували, танцювали. За це їх саджали на 15 діб. Але й старші люди підтримали, щоб цього року не святкувати Маланку", розповідає Степан Драгун.

Сам Степан Драгун каже, що його перша Маланка була майже 40 років тому. Він не пам'ятає такого часу, щоб Маланку не проводили.

Раніше у коментарі Суспільному заступниця начальника обласної військової адміністрації Альона Атаманюк говорила, що влаштовувати індивідуальні побудинкові гуляння дозволили. Втім, за словами Драгуна, йому невідомо, щоб хтось з селища маланкував цього року.

Читайте також: "І за союзу, і в пандемію". Репортаж з наймасштабнішої на Буковині Маланки

На традиційну костюмовану ходу щороку приїжджали подивитись сотні туристів. Вони неодноразово звертались до голови громади і цього року. Втім, за словами Драгуна, рішення прийняли і проводити Маланку було б неправильно.

Якою була Маланка у Красноїльську торік дивіться у відео:

Що відомо

  • Маланка — народне та церковне свято напередодні "старого" Нового року. Відзначення традиційної буковинської Маланки з обрядовим переодяганням у звірів та міфологічних персонажів характерне для прикордонних районів Чернівецької області.

Читайте також

Буковинська Маланка увійшла до переліку нематеріальної культурної спадщини України

З'явився трейлер художнього фільму про буковинську Маланку, який показували в Каннах

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected]

На початок