Як живе прифронтова Межівська громада Дніпропетровщини. Інтерв’ю з головою Володимиром Зражевським

Як живе прифронтова Межівська громада Дніпропетровщини. Інтерв’ю з головою Володимиром Зражевським

Як живе прифронтова Межівська громада Дніпропетровщини. Інтерв’ю з головою Володимиром Зражевським
Фото: Суспільне Дніпро

Межівська громада Синельниківського району межує з Донецькою областю. Після початку війни у 2014 році територія громади опинилась на лінії зіткнення. До кордону з Донеччиною – 7 кілометрів, до першого населеного пункту, Піски, – близько 11 км.

Про те, як живе прифронтова громада, підготовку до опалювального сезону, критичну ситуацію з лікарнею та проблему аграрного сектору в ексклюзивному інтерв’ю Суспільному розповів голова Межівської громади Володимир Зражевський.

Як жила громада до повномасштабного вторгнення?

Війна почалася у 2014 році, як і для всієї країни. Але ми відчули це більш активно. Практично з 2014 року ми межували з тими територіями, де були активні бойові дії. І довелося відчувати агресію ворога з перших днів війни. Завдяки чому ми з 2014 року були підготовлені і морально, в першу чергу. Ми жили в постійній напрузі, в постійному відчутті, що війна поруч. І ми зустрічали-проводжали наших воїнів. Допомагали їм.

Чи потерпала громада від обстрілів після 24 лютого?

Так, були у нас обстріли і об’єктів інфраструктури, промислових об’єктів. Були обстріли і по житловій забудові, тобто по цивільному населенню. Ми намагалися підготуватися до цього.

Близько 70-80 будинків було пошкоджено. Це різні ступені руйнування майна: це і покрівлі, і шибки, і огороджувальні конструкції.

Скільки ВПО прийняла Межівська громада?

Сьогодні кількість ВПО досить велика. Кількість ВПО досягла 3,5 тисяч осіб. Щоб порівняти статистично, це понад 30 % від населення громади.

Як живе прифронтова Межівська громада Дніпропетровщини. Інтерв’ю з головою Володимиром Зражевським
Як живе прифронтова Межівська громада Дніпропетровщини. Інтерв’ю з головою Володимиром Зражевським. Фото: Суспільне Дніпро

Чи всіх ВПО  забезпечили житлом та роботою?

На сьогодні ринок праці в Межовій є, і він працює. Ми звертаємося до осіб, які приїхали, ми їм пропонуємо, але, на жаль, на сьогодні дуже мала кількість людей (це одиниці), які звернулися до наших роботодавців про працевлаштування. І це є для нас проблемою. Чомусь люди, мабуть, не готові ще змінити не тільки місце проживання, але і місце роботи.

А що стосується житла. Звичайно, основна маса населення проживає в приватному секторі. Тому зважаючи на те, що хтось виїхав, і житло пустувало. Ми вели аналіз цього житла, постійно його моніторили.

Який бюджет ухвалили на 2023 рік? Які основні статті витрат?

Звичайно, він (бюджет) буде відрізнятися від минулого, бо бюджет 2022 ми планували в умовах наближених до стабільних, мирних. А цей планувався вже в умовах воєнного стану. Ми повністю забезпечили заробітною платою працівників закладів бюджетної сфери, енергоносіями, забезпечили всі видатки на доброустрій населених пунктів.

І найголовніше, що ми внесли в цей бюджет нового, чого не було в попередні роки – збільшили фінансовий ресурс на соціальну допомогу населенню (на випадок надзвичайної ситуації), і сформували досить потужний (для нас), в порівнянні з минулими роками, це наш резервний фонд, який складатиме 750 тисяч гривень. Раніше він був 50 тисяч.

Як працює лікарня громади в умовах воєнного стану?

Загалом, сільські, селищні (колишні районні) лікарні на сьогодні, виконуючи функцію по обслуговуванню громади, не можуть собі фізично заробити кошти. Законом сьогодні передбачено, що кошти на утримання лікарні (заробітна плата, медикаменти, паливно-мастильні матеріали тощо), лікарня заробляє собі сама. Цю функцію фактично повністю зняли місцевих бюджетів. Місцеві бюджети забезпечують фінансовим ресурсом лікарні лише на опалення, придбання обладнання. Ми останнім часом придбали багато речей для лікарні, які, на жаль, поки не використовуються.

І сьогодні стоїть проблема саме в фінансуванні. Скажу відверто, сьогодні є заборгованість по заробітній платі в лікарів.

Енергобезпека громади. У громаді є сонячна батарея. Якої вона потужності? На які потреби розрахована?

Ця електростанція працює тільки в денний час, коли є сонячна енергія. І енергію вона віддає в мережі в денний час, тому її потенціал не може бути повністю використаний. Якби були акумулятори, то, звичайно, ми могли б використовувати більше. Електростанція потужністю 10 МВт, і вона стабілізує напругу за умови надзвичайних ситуацій в енергетичній сфері.

Завдяки підтримці наших партнерів (благодійних фондів) ми отримали ряд генераторів. За власні кошти ми купили ряд генераторів, завдяки яким ми облаштовуємо пункти обігріву.

На сьогодні в нас відкрито 2 пункти незламності і 11 пунктів обігріву, які розташовані, пункти незламності в Межовій, а пункти обігріву –  по населених пунктах.

Чи надали дрова безплатно тим мешканцям, які цього потребують для опалення оселі?

Питання безоплатних дров виникло за ініціативи держави. І до програми були включені громади, які визначалися в переліку Мінреінтеграції, як ті, які перебувають в зоні бойових дій.

Як живе прифронтова Межівська громада Дніпропетровщини. Інтерв’ю з головою Володимиром Зражевським
Як живе прифронтова Межівська громада Дніпропетровщини. Інтерв’ю з головою Володимиром Зражевським. Фото: Суспільне Дніпро

Відверто скажу – це питання для нас складне, але ми знаходимо варіанти, які дозволяють нашим мешканцям забезпечити себе паливом для проходження опалювального сезону. В першу чергу це дрова. Ми підготували свою власну соціальну програму. Це надання фінансової допомоги мешканцям громади, які потребують цього. Також ми закупили дрова. Разом із соціальними працівниками ми визначили 31 людину, які не можуть самі собі заготовити чи придбати дрова, то їм і розвозимо тепер це пальне.

Як впоралися аграрії цьогоріч?

Аграрії – це сьогодні третій фронт України, який забезпечує економічну безпеку не тільки межівської громади, а й усієї країни. Сьогодні на роботу аграріїв вплинуло не те, що ми розташовані близько до лінії фронту. А те, що ми знаходимо далеко логістично від пунктів збуту їх: портів, кордонів, де можна вивезти врожаї. Це дуже вплинуло на вартість продукції. Завозити дорого стало, тому що логістика здорожчала. А вивозити так само дорого. І ціна реалізації не перекриває собівартість продукції. І від цього страждають аграрії.

Але плани в аграріїв – працювати, сіяти.

На жаль, погода в цьому році не дозволила вчасно зібрати весь пізній врожай, так і посіяти озимі культури. Та сподіваюся, що вони зможуть замінити ці культури іншими навесні. Всі працюють.

Читайте також

Дев'ять громад Дніпропетровщини перебувають у районі бойових дій. Куди можна звертатися жителям за допомогою

Ще одна громада Дніпропетровщини увійшла до списку територіальних об'єднань, що перебувають у районі бойових дій

Через обстріли з Нікополя виїхали майже 80 тисяч жителів — голова облради

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

На початок