Яким ЦРУ бачило Рівне 70 років тому. Історик опрацював дані розсекречених документів

Яким ЦРУ бачило Рівне 70 років тому. Історик опрацював дані розсекречених документів

Ексклюзивно
Яким ЦРУ бачило Рівне 70 років тому. Історик опрацював дані розсекречених документів
Колаж: Суспільне Рівне

У грудні 2016 року американці оприлюднили 775 тисяч таємних документів. На відсканованих сторінках є багато заклеєних місць, ймовірно, з прізвищами інформаторів чи співробітників спецслужби. Було серед них і декілька звітів про Рівне – радянське “Ровно” середини минулого століття.

Журналіст Суспільного, історик Олексій Бухало опрацював ці звіти та розповів про те, яким спецслужби США бачили місто, його побут, освіту, медицину. Він припускає, що ЦРУ уважно вивчало дані про Рівне через військові об’єкти.

“Ровно у волинській провінції розташоване приблизно на 125 миль північно-східніше від Львова, у центрі “Української житниці”. Більшість зерна, що вироблялось в Україні, зберігається тут у складах-коморах. В місті також є щонайменше чотири великих млини, що перебувають у державній власності”, — так починається звіт ЦРУ про “здоров’я та санітарні умови” у Рівному.

Рівне документи
Фото: Олексій Бухало

На основі даних інформаторів американці знали про водогін та каналізацію, що лише на чверть задовольняли потреби населення та про занедбану медицину. У документах є дані про рівненських військових, освіту та стан господарства.

Рівне документи
Фото: Олексій Бухало

”Документи про Рівне надають інформацію про населення, інфраструктуру міста, медицину, розвиток господарства. В одному з них є навіть схема з позначками описуваних об’єктів”, — каже Олексій Бухало.

Рівне документи
Фото: Олексій Бухало

Згідно з даними ЦРУ, у 1953 році у 32-тисячному місті проживало 60% українців, 35% росіян, а також поляки зі словаками. Незадовго до того поляків було більше, але через суперечки з українцями радянська влада повернула їх до Польщі.

“У Рівному працювала система водогону та каналізації, спроєктована ще наприкінці 20-х років архітектором Семеном Сидорчуком. Однак, 75% рівнян не мали до неї доступу. Вони пили воду з колонок та криниць, ризикуючи здоров’ям, адже її, згідно з даними ЦРУ, ніхто ніколи не брав на аналіз”, — зазначив історик.

Читайте також: Пафос, курйози, фонограма: як відзначали 700-річчя Рівного 18 вересня 1983 року
Рівне документи
Кадр з програми Олексія Бахала "Рівне в документах ЦРУ"

До системи водогону та каналізації була підключена лише центральна частина Рівного. Більшість рівнян закопувала сміття неподалік власних осель. За чистотою господарств щотижня слідкував дільничний міліціонер.

Більшість туалетів знаходилася на вулиці. Їх періодично чистили, викидали екскременти у річку чи на поля як добрива. Родини періодично викопували на подвір'ях ями під туалети і переносили туди дерев'яні вбиральні. Старі, відповідно, закопували. Сміття, згідно з даними американців, також утилізували власноруч або вивозили кіньми. Також містом їздили гицелі, які відстрілювали собак.

Біля Дубенського кладовища була кінцева зупинка міських автобусів, які ходили кожні 10-15 хвилин. Проїзд коштував один карбованець.

Рівне документи
Кадр з програми Олексія Бухала "Рівне в документах ЦРУ"

Згідно з даними ЦРУ, рівняни їздили лише за одним маршрутом: з Дубенської автобуси повертали на вулицю Сталіна, це сучасна Соборна, і прямували до околиці міста – Грабника. Звіт ЦРУ повідомляє, що квитки рідко перевіряли, а працівники автотранспортної контори “Ровно” їздили безкоштовно.

Рівненські дороги були у поганому стані, асфальтували здебільшого лише головну вулицю — Сталіна. Решта була ґрунтовими, окрім частково цегляної Карла Маркса, це сучасна Пересопницька. Згадок про польські бруківки немає.

Рівне документи
Вулиця Сталіна, сучасна Соборна. Кадр з програми Олексія Бухала "Рівне в документах ЦРУ"

Від тодішнього Ровно ходили маршрутні таксі. Це були вантажівки, обладнані лавками в кузові. До Дубна, Львова та Києва їздили автобуси.

Рівне документи
Кадр з програми Олексія Бухала "Рівне в документах ЦРУ"

У місті не було спеціальних установ, які обліковували інфекційних хворих. Дітям робили щеплення від віспи, а дорослим, під час епідемії — проти тифу. Лікарям давали хабарі, аби потрапити до переповнених лікарень, а за обслуговування — презенти у вигляді сала.

У звіті ЦРУ стверджують, що рівненські санітари не проводили дезінфекції проти комах – комарів, мух, вошей, а також гризунів. Жителі повністю залежали від державних організацій з охорони здоров’я, які були укомплектовані непрофесіоналами.

Рівне документи
Кадр з програми Олексія Бухала "Рівне в документах ЦРУ"

Інформатор ЦРУ описав, як його батька поклали на три тижні до Здолбунівської лікарні. Спочатку рідні принесли ковдру, постіль, продукти, мило і дали хабаря. Потім продали корову, щоб купити дорогі медикаменти на чорному ринку. Коли ж хворого виписали додому, то щоразу платили 15 рублів медику, який робив уколи, ще й давали у презент сало.

Згідно з даними американців, рівень освіти був низьким. Принаймні англійської не вивчали у жодній з дев’яти початкових і восьми середніх шкіл. Хоча тут, як з’ясував журналіст та історик, закралась очевидна помилка — старожили міста зазначили, що англійську таки вивчали з третього класу.

Рівне документи
Кадр з програми Олексія Бухала "Рівне в документах ЦРУ"

Англійську мало викладали через нестачу фахівців. Натомість популярними іноземними мовами були німецька та французька. Американці згадують про вчительський інститут і сільськогосподарський технікум, а також про медичне училища на триста учнів, але наголошували, що якість навчання і тут була низькою. Документ ЦРУ звітує про військові казарми між вулицями Сталіна і Дубенською. Інформатор повідомляв, як між липами завжди виднілася велика кількість вантажівок і танків. Також пригадував, як однієї травневої ночі 1950 року військовий транспорт рухався за місто. Є згадка про аеропорт та інформація про те, що його побудували німці.

Американці наголошували, що Рівне було у центрі української житниці. Документи описують два пункти зберігання зерна, один з яких був у північно-західній частині міста і включав декілька приміщень. Сюди зерно підвозили вагонетками.

З-поміж інших підприємств згадують Шпанівський спирто-горілчаний комбінат, де цілодобово в три зміни працювало приблизно триста робітників.

Рівне документи
Шпанівський спиртзавод. Кадр з програми Олексія Бухала "Рівне в документах ЦРУ"

”Під час роботи над матеріалом складалось враження, що у ЦРУ знали про Рівне більше, аніж самі містяни. Чи це парадокс? Нічого подібного. Багато українців ненавиділи радянську владу, тому деякі з них легко йшли на співпрацю із американською спецслужбою”, — зазначив історик Олексій Бухало.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Ми у Twitter

На початок