В Ужгороді вшанували пам'ять політв’язнів та репресованих

В Ужгороді вшанували пам'ять політв’язнів та репресованих

В Ужгороді вшанували пам'ять політв’язнів та репресованих

Майже 15 тисяч закарпатців були репресовані радянською владою. Про це сьогодні розповів заступник голови обласної організації Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих Роман Децик. За час кампанії масових репресій, яку розпочало керівництво СРСР з 37-го року, в Україні засудили майже 200 тисяч людей: когось - до розстрілу, інших відправили до в’язниць та таборів. Пам’ять всіх жертв цих політичних репресій вшанували в Ужгороді 16 травня.

25 років провів у радянських в’язницях і таборах закарпатець Іван Мирон. Його звинувачували у причетності до повстанського підпілля та збройному нападі на сільраду на Рахівщині у 1951 році. Іван Мирон – перший в Україні, вирок якого скасували за новим законом про реабілітацію жертв політичних репресій, - розповідає заступник голови обласної організації Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих Роман Децик.

“Комісія з реабілітації його реабілітувала, дала йому посвідчення. І він зараз отримує непогану пенсію. Трошки краще почав виглядати. Ну і час бере своє. Майже кожен рік двоє-троє відомих ідуть в небуття”, – зазначив заступник голови обласної організації Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих.

За словами Романа Децика, зараз на Закарпатті живуть близько ста жертв політичних репресій. Загалом в нашій області близько 15 тисяч людей були засуджені за протистояння радянській владі.

Пам’ять жертв політичних репресій вшанували в Ужгороді

Пам’ять жертв політичних репресій вшанували в Ужгороді

Вшановуючи цих людей, до пам’ятника жертвам політичних репресій, поклали квіти під спів ужгородського хору “Кредо”. Його керівник Ярослав Кирлик розповідає: саме цю пісню під назвою “Чуєш, брате мій” співав йому батько.

“Він – в’язень табору ГУЛАГу в Норильську. І, я про це дізнався нещодавно, був серед організаторів знаменитого повстання 1953 року, після якого послабили умови утримання: дозволили листування з рідними та не поселяли політв’язнів до злодіїв та бандитів. Це така велика історія, яку теж треба пам’ятати”, – розповідає Ярослав Кирлик.

Комуністичні архіви в Україні відкрили 2015 року, коли ухвалили закон про декомунізацію. Всі родини репресованих отримали доступ до справ своїх родичів.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди