Якщо громадянин України побачив свої персональні дані у відкритому доступі, він має звернутись із заявою до уповноваженої ВРУ з прав людини. А вже у її офісі проведуть перевірку, з'ясують факти та складуть протокол, який направлять до суду.
Як пояснив в ефірі марафону "На карантині" на Суспільному адвокат Юрій Білоус, в Україні передбачено адміністративну відповідальність за порушення закону про персональні дані. Свої права громадяни можуть захистити, повідомивши омбудсмена про порушення.
"Ми пишемо заяву до уповноваженої з прав людини, а вона вже здійснює перевірку, просить пояснення, з'ясовує факти і складає протокол. Цей протокол йде в суд. Суд розглядає та призначає штраф", — каже Білоус.
За словами адвоката, максимальна сума штрафу за порушення закону про персональні дані може скласти 34 тисячі гривень. Також у цьому випадку, зазначає Білоус, доцільно ставити питання про відшкодування моральної шкоди.
Юрист додав, що в Офісі омбудсмена повинні з'ясувати, на якому етапі відбулася помилка, хто є винним і чого не вистачило, щоб захистити персональні дані.
"Тобто ми можемо звернутися (до омбудсмена — ред.) навіть в електронній формі, якщо ми побачили свої дані там (у анонімному Telegram-каналі — ред.), зробити скріншот або ще якимось доказом це задокументувати і звертатися. Нехай вони реагують і надалі, зокрема на підставі цієї ситуації, розробляють такі нормативні акти, вимоги до конкретного працівника і до захисту, щоб максимально унеможливити витоки в майбутньому. Це все передбачено законом", — наголосив юрист.
Що відомо
- Додаток "Дія" звинуватили у "зливі" персональних даних українців. Мінцифри презентувало цей додаток у лютому 2020 року. 14 травня Нацполіція заявила, що витоку даних з "Дії" не було.
- Зокрема, анонімний Telegram-канал, який вже тривалий час торгує персональними даними, повідомив, що його база поповнилася мільйонами водійських посвідчень українців.
- Прем'єр-міністр Денис Шмигаль вступився за додаток і заявив, що витоку даних українців з "Дії" не було.
- Пізніше ДБР розпочало розслідування за фактом витоку персональних даних громадян України та розповсюдження їх в анонімному Telegram-каналі.
- За попередньою інформацією ДБР, до витоку персональних даних можуть бути причетні посадові особи Головного сервісного центру МВС України та Державної міграційної служби.
