За письменником Володимиром Вакуленком, якого окупація застала у рідному селі Капитолівка на Ізюмщині, російські військові приходили тричі. Вперше чоловіка відпустили за три години, після другого затримання Вакуленко зник. Втретє до будинку дитячого письменника росіяни прийшли, коли його рідні вже п'ять днів не знали, де перебуває Володимир.
Історію викрадення Володимира Вакуленка та що дає сили жити далі, рідні письменника розказали Суспільне Харків.
"Володю, що там було?"
6 грудня у Харкові прощалися з Володимиром Вакуленком. З письменником прийшли проститися рідні, колеги, друзі, односельці. Вітчим Володимира Василь Ігнатенко каже: був свідком, як окупанти забирали Володимира.
"Перший раз прибігає батько Володимира, а ми недалеко живимо, каже: "Прийшли забирати Володю". Ми з жінкою — бігом туди. Нам погрожували зброєю, обіцяли кари небесні: "Ви фашисти, ви націоналісти". Його забрали разом з дитиною. Він каже: "Я — інвалід, в мене немає зброї, за що ви мене забираєте?". За три-чотири години він прийшов. Ми питали: "Володю, що там було?". Він нічого не сказав. Мовчки", — згадує Василь Ігнатенко.
"За три дні приїхали нові. Одного я запам'ятав. Вони між собою спілкувалися і кричали "Бєс". Ім'я в нього було як у собаки — "Бєс". Цього я дуже запам'ятав, бо дуже агресивний був: підстрибував, пістолет витягав — "Діду, я тобі зараз ногу прострелю". Кажу: "Ну стріляй". Я життя вже прожив, нічого не боюсь", — говорить Василь.
"Коли прийшли вдруге, Володя був на городі, на землі працював, був в капцях, спортивних штанях. Забрали. Дитину нам лишили. Оце ми його останній раз бачили. Де ми не ходили, куди не зверталися — нічого нам не казали", — згадує вітчим.
"Забрали документи й на дитину"
Василь Ігнатенко впевнений, що Володимира забрали після доносу.
"Здали "гарні" хлопці, щоб вислужитися. Коли його вже забрали, за 5 днів ще раз прийшли його забирати. Перевернули в хаті все. У нього в кімнаті дипломи, багато літератури, яку він публікував... Все перевернули", — каже вітчим.
"Згодом чоловік, який вів козу пастися, на узбіччі знайшов труп. Тіло вже було... Не один день лежало. Викликали їхню поліцію, відвезли в морг, звідти відвезли на цвинтар у лісі. При ньому був військовий квиток, він був простріляний. Ні паспорта, ні банківських карток вже не було. Забрали документи й на дитину", — говорить Василь Ігнатенко.
"Він був патріотом. За це і постраждав"
Односелець Вакуленка Володимир Гуцаленко з думкою Василя про донесення на письменника окупантам погоджується: "Він був патріотом. В селі його недолюблювали. За це він і постраждав. І ніхто досі не поніс ніякої відповідальності, покарання. Вбили нашого сусіда, який служив в АТО, теж здали, ніхто також непокараний".
"Йому треба було їхати. З дитиною був постійно, один виховував, тяжко йому було. Його у селі не сприймали. Добре, що його тут, у Харкові, ховають, буде по-людськи", — каже Гуцаленко.
Колега Володимира Вакуленка Лілія Сало згадує, що своєї позиції письменник не приховував.
"В нього завжди була проукраїнська позиція, він не соромився про неї говорити. Я думаю, поплатився за свою позицію. Він завжди горів своєю справою, хотів писати, хотів бути визнаним. Хотів, щоб діти читали його книжки", — каже Лілія.
На прощання з Володимиром Лілія принесла одну з книжок, яку вони разом видали: "У мене сум, біль, жаль на душі. Ми з Володимиром працювали останні 4 роки, він завжди трепетно ставився до цієї роботи, писав пости, збирав гроші на ці книжки. Ми вирішили принести сюди книгу, щоб показати йому, що ми працюємо і зараз, не зупиняємося".
"Як можна було те сердечко прострелити?"
Мама Володимира Вакуленка Олена Ігнатенко розказала, що перші вірші її син почав писати ще в школі. Також серед його доробку є вірш, який Володимир присвятив матері.
"Коли в армію забирали, ми за традицією збирали гостей, проводили, він встав, зачитав вірша про маму — всі плакали! Настільки було щемливо... А тепер ховаю. І не можу повірити й не хочу. В мене син один, і тепер немає синочка", — говорить Олена.
"Шакали! Як можна було те сердечко прострелити, скажіть? Що він вам зробив? Господь учить прощати, а я ніколи не прощу убивць. Буду жити надією і вірити, що слідство розбереться, вбивці будуть покарані, і що я це застану. Я буду цією надією і вірою жити", — сказала мати Володимира Вакуленка.
Що відомо
- Володимир Вакуленко — український дитячий письменник. Жив на Ізюмщині, яку російська армія окупувала у березні 2022 року.
- Під час окупації Володимир Вакуленко вів щоденник, який сховав перед викраденням окупантами. У Літмузеї планують розшифровувати рукопис.
- Доля письменника після викрадення російськими військовими була невідомою до кінця листопада. 28 листопада журналісти редакції розслідувань Суспільного отримали фотодокази й результати ДНК-експертизи, які свідчать, що Володимира Вакуленка вбили під час окупації.
- Російські окупанти розстріляли письменника з пістолета Макарова, слідчі вилучили з тіла загиблого дві кулі, повідомили у поліції.
- Володимира Вакуленка поховають у Харкові.
- Одну з вулиць Ізюма планують назвати іменем Володимира Вакуленка.
- Львівське видавництво планує перевидати книгу Вакуленка.
