Друга світова війна очима її учасниці, 96-річної кропивничанки Лідії Єреміної

Друга світова війна очима її учасниці, 96-річної кропивничанки Лідії Єреміної

Друга світова війна очима її учасниці, 96-річної кропивничанки Лідії Єреміної

Лідії Єременій – 96 років. У 16 років вона добровільно пішла на фронт. Своїми спогадами жінка поділилася із Суспільним.

Шістнадцятирічну Лідію Єреміну Друга світова війна застала у Сталінграді, де вона жила. Дівчина брала участь в обороні рідного міста і допомагала евакуювати населення через річку Волгу. Жінка пригадує, як відбувалась евакуація людей у Сталінграді в 1942 році: ‘‘Небо було чорним від літаків, бої страшні були, усі цивільні ховалися під землю. Ми рятували людей, які переправлялися через Волгу на плотах, баржах, човнах. Волга червона була від крові’’.

Друга світова війна очима її учасниці, 96-річної кропивничанки Лідії Єреміної

Друга світова війна очима її учасниці, 96-річної кропивничанки Лідії Єреміної

Після того, як місто звільнили від нацистів, дівчина добровільно пішла на фронт. Спочатку навчалася на курсах зв’язківців. Потім – направили до шістнадцятого танкового корпусу: ‘‘Коли танки пішли з Уралу звільняти Київ, нас зв’язківців послали на вокзал у Білу Церкву приймати ешелони: 40 танків ішли на Київ. Я була зв’язкова із нашим корпусом. І там під час бомбардування я отримала перше поранення. Вже у госпіталі мені сказали, що я хвора на тиф’’.

Після лікування у госпіталі направили санінструктором до стрілецької роти. Розповідає: брала участь у визволенні України. Пригадує, як отримала друге поранення під час звільнення Івано-Франківська: ‘‘Звільняли ми його дуже важко, двічі брали місто. Під час бою пораненим я накладала джгут, робила перев’язку, для того щоб зупини кров у пораненого і потім тягнула його в тил. А ще мала прислухатися під час бою, де є стогін і повзти, перев’язувати і забирати інших. І так мене поранило’’.

День Перемоги – пригадує Лідія Єреміна – зустріли на околиці Праги: ‘‘Перемога, кричимо, живі лишилися! Солдати радіють. Почали стріляти у повітря, а нацисти були в лісі. Вони виходили і билися на смерть. У Берліні вже перемогу святкували, а ми ще воювали: 10 травня і 11 травня у нас були і вбиті, і поранені.

Пам'ять загиблих на війні Лідія Єреміна цьогоріч вшановуватиме вдома.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди