Від початку доби, 17 листопада, повітряну тривогу у Харкові та області оголошували шість разів. Сирени на вулицях Харкова працюють ще частіше. Як діяти у разі загрози обстрілу та які результати показує протиповітряна оборона області — в ефірі Українського Радіо Харків розповіли фахівець з цивільного захисту та військовий експерт.
"Нехтувати тривогою — невдале рішення"
- Олександр Березан, фахівець навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Харківської області
Актуальність перестороги щодо можливих ракетних ударів з боку Російської Федерації на сьогодні не викликає сумніву. Хоча б з огляду на те, що за всі ці місяці, протягом яких Україна потерпає від збройної агресії з боку РФ, за даними Харківської ОВА, в Харкові та області на сьогодні постраждало понад 9000 мирних жителів, багато загиблих, поранених. Нехтувати сигналами повітряної тривоги сьогодні — не зовсім вдале рішення.
Може така думка бути у слухачів, що його це не торкнеться, бо удари будуть по якихось інфраструктурних об’єктах. Чи не є хибною така думка і таке відчуття призвичаєності до перманентних ударів?
Так, це досить розповсюджена і, на наш погляд, хибна думка. Ми часто спілкуємось з містянами на зустрічах, коли ведемо розмови про безпеку життєдіяльності в умовах воєнного стану. Бачимо, що багато хто не розуміє цієї небезпеки. Коли триває повітряна тривога, містяни пересуваються містом, продовжують працювати розважально-торговельні заклади. Це дуже небезпечно. І наші фахівці радили б прислухатися до цих порад.
Кожен раз, коли лунає сигнал тривоги, необхідно подбати про власну безпеку. Якщо містяни перебувають в цей час вдома і є можливість спуститися до підвального приміщення, це треба робити, незважаючи навіть на те, що тривога лунає досить тривалий час. На робочих місцях те ж саме.
У випадку, коли немає можливості спуститися до метрополітену чи до закритого капітального укриття, необхідно хоча б перебувати якомога далі від вікон і від об’єктів, які можуть бути вражені ракетними обстрілами.
Повітряна тривога у дорозі
Також чимало жителів пересуваються транспортом — громадським чи на своїх автівках. Якщо водій не гальмує, продовжує рух, які поради? І що робити власникам автівок?
Я теж, як і багато містян, користуюсь громадським транспортом, і звернув увагу, що лунають повідомлення під час пересування тролейбуса чи трамваю про правила безпеки під час повітряної тривоги: що необхідно залишити транспортний засіб, знайти найближче укриття. Але, на жаль, транспорт продовжує рух, і інколи у переповненому стані. Те саме спостерігав сьогодні вранці.
Що б я порадив містянам? Зменшити кількість часу перебування у громадських місцях, якщо це можливо. Транспортникам порадив би виконувати такі поради ОВА щодо зупинки та висадки пасажирів для переміщення їх до укриття.
Тішить, що на багатьох зупинках громадського транспорту вже облаштовуються капітальні бетонні укриття. Деякі з них вже можуть приймати наших містян. Ми радимо користуватися зокрема і цими укриттями.
Загроза обстрілів
Ми говоримо про ракетні удари, хоча не виключаємо й артобстрілів прилеглих до РФ територій. Чи діє "правило двох стін" в такому випадку?
Сумний досвід останніх днів під час інтенсивних ракетних ударів з боку РФ свідчить про те, що удар може бути повторним, через деякий час — ще раз. То ж нехтувати правилами безпеки не слід.
Після отримання інформації про можливий обстріл необхідно якнайшвидше залишити приміщення, спуститися до укриття. Якщо підвалу немає на робочому місці, більш безпечними будуть нижні поверхи — що нижче, то краще. У цьому випадку загроза обвалу буде менш небезпечною. Якщо всі кімнатні чи офісні стіни — зовнішні, необхідно вийти на сходовий майданчик і перебувати там. Чим більше перешкод від можливого вибуху, розльоту уламків чи дії вибухової хвилі, то краще. Одна стіна — небезпечно, дві — небезпека зменшується в рази і так далі. Найкраще і найбезпечніше — це внутрішнє приміщення не на найвищому поверсі.
Протиповітряна оборона Харківщини
- Ігор Козій, експерт з військових питань Інституту євроатлантичного співробітництва
Чи відчуваєте ви посилення засобів протиповітряної оборони України, зокрема Харківщини, від західних партнерів?
Ми останній раз показали непоганий результат — 81% знищених ракет. Це не 100%, ясно. Але непогано, бо навіть при тому, що сучасні інженери, розробники систем норвезько-американських NASAMS, які надані Україні, заявляли про 86%. Як з’ясувалося, деякі види вони знищують на 100%, але в загальній чисельності 81%. Для недосконалої, не високотехнологічної на сьогодні системи ППО це потужна цифра. Але її треба розвивати таким чином, щоб у нас у безпеці почувались не тільки ми, а й держави, які поруч.
Вразливість Харківщини зумовлена тим, що це прикордонна область, з Бєлгородської області Росії сюди летять зокрема С-300. Чи має бути посилена Харківщина в якийсь особливий спосіб?
Немає якогось особливого способу. Є військова техніка, озброєння. Порядок використання вирішується безпосередньо Верховним головнокомандувачем або Головнокомандувачем. Ці питання постійно змінюються відповідно до тих загроз, які виникають, від тих розвідувальних даних, які надходять. Тому що поставити у кожному дворі систему NASAMS — це доволі проблематично. Ми маємо розуміти, що щоб закрити простір на 100%, нам не лише потрібні потужні засоби ППО у вигляді сучасних систем, ракет, військових систем ППО, а також чітка, налагоджена координація всіх органів влади, адміністративних органів з метою оповіщення, укриття, сучасного доведення, виявлення. Винищувальна авіація теж відіграє не останню роль, її в нас теж бракує саме для виконання завдань по знищенню тих чи інших ракет Російської Федерації.
Читайте також
Українцям слід готуватися до "дуже тривалих відключень світла" — ДТЕК
