Демонтовані пам’ятники радянських діячів зберігають на ставці "Вервольф" у Стрижавці. Як вони потрапили на територію меморіального комплексу та що з ними робитимуть, дізнавались кореспонденти Суспільного.
Погруддя та скульптури лежать просто неба. За словами історика історик Олександра Федоришена, раніше їх зберігали на території одного із вінницьких комунальних підприємств. До "Вервольфу" звозили у кілька етапів.
"Першоформування було покладено в 15-16 роках. У Вінниці були демонтовані погруддя Козицького, на однойменній тоді вулиці Козицького. Погруддя Тарногородського, одного з перших очільників більшовицької партії у Вінниці й на Вінниччині. Третє погруддя було демонтоване на вулиці нинішній Запорізькій, вулиці Петра Запорожця. Одного із соратників Леніна", – розповідає Олександр Федоришен.
На території комплексу – пам’ятки, які нагадують про три історичні періоди: залишки нацистського бункеру, декомунізовані пам’ятники радянської доби, знищена російська техніка. Останніми привезли трьох більшовиків.
"Там нині перебувають скульптурна композиція “Трьох солдатів”, демонтована звідси у травні, “Три солдати” первинних, бетонних, які були на території Командування Повітряних Сил й пам’ятник Максиму Горькому з центрального парку", – говорить історик.
Демонтовані погруддя та скульптури планують окультурити та об’єднати у музейний комплекс радянської доби. Про це розповідає зберігачка фонду краєзнавчого музею Тетяна Євсейчева. Окрім пам’ятників, до експозиції долучать і меморіальні дошки того часу. Каже, локацію у Стрижавці обрали символічно.
"Наші працівники разом із майстернею музейних проєктів Олександра Антонця розробили проєкт. Вирішили його робити на Ставці. Там велика територія. Вона пов’язана з тоталітарним режимом Німеччини. І, звичайно, тоталітарний режим Радянського Союзу ніби перегукуються. Там руїни Ставки залишились, тому ми вирішили в тому ж десь вигляді робити. Музей тоталітарного режиму", – говорить Тетяна Євсейчева.
Ми запропонували підписникам телеграм-каналу "Суспільне Вінниця" висловити свою думку, що робити із демонтованими пам’ятниками. Проголосували понад 7 тисяч респондентів: 52% – за переробку скульптур, 27% – за їх збереження, як музейних експонатів, 21% – за те, щоб позбутися їх, як сміття. Історик Богдан Галайко підтримує позицію збереження скульптур у музеї.
"Вочевидь, логічно було б зберегти речі, які можуть показати наступним поколінням, проілюструвати оці тоталітарні окупаційні режими, які були на наших землях (чи це стосується радянського минулого, чи це стосується російського імперського минулого). Щоби молодому поколінню показувати, як працювала ворожа пропаганда, як працювала ворожа ідеологія і як це все нав’язували простим українцям, і як сьогодні це все використовується у війні супроти нас", – каже Богдан Галайко
Читайте також
- "Замовлень багато на зиму": вінницькі волонтери плетуть маскувальні сітки для захисників
- Вінничани передали гуманітарну допомогу жителям деокупованої Балаклії
