Добровольцю Харківського окремого батальйону тероборони Руслану 51 рік. Нині він служить на півдні Харківщини. У вільний від служби час Руслан малює карикатури.
Руслан пішов воювати одразу після початку повномасштабного вторгнення.
"Прокинувся 24 лютого від того, що бомбардували аеропорт, живу недалеко від харківського аеропорту. Одразу зрозумів, що ця війна без мене ніяк не обійдеться", — говорить військовий.
До повномасштабного вторгнення Руслан працював технологом: створював книжки для дошкільнят. Одного дня, сидячи в окопі, боєць почав малювати карикатури побратимів.
"У нас є побратим — дуже кремезний як вгору, так і вшир. І у нього позивний "Манюня", — згадує Руслан.
За час повномасштабної війни Руслан створив близько сотні малюнків. Їхні фото побратими надсилають своїм дітям, а вони своєю чергою передають Руслану чисті альбоми та олівці.
"Взагалі я хочу намалювати комікс про історію війни у своєму стилі. Тому що діти більше розуміють таку мальовану історію, ніж друковану", — говорить військовий.
Створення карикатур Руслан вважає арттерапією не лише для себе, а й для побратимів.
"Самі малюнки допомагають мені стати на колію позитиву", — додає Руслан.
Після перемоги України доброволець хоче надрукувати свій комікс про війну.
Читайте також
"Треба якнайшвидше закінчити війну": як на кордоні з Росією служать нацгвардійці Харківщини
