Із сорока собак-переселенців, яких евакуювали до вінницького муніципального притулку для тварин, нових господарів знайшли для двадцятьох. Про це Суспільному розповів директор закладу Леонід Зелінський. Тварин привезли, зокрема, з Миколаєва, Маріуполя, Харкова.

Собаки досі оговтуються від пережитого. Втім той, хто забажає взяти собі покинуту тварину, не пошкодує, бо зазвичай це собаки, які жили на приватних подвірʼях, тож вони хороші охоронці, каже Зелінський.

Із пошуком господарів допомагають благодійники. Засновниця громадської організації "Народна територія щастя" Валентина Погребняк каже, що кожна із цих тварин очікує на свою людину. Тож шукають тих, хто готовий забрати покинуту тварину додому.
"Я проходжу біля вольєрів, я відчуваю собаку. Руки лиже, стає на задні лапи. Таку беру і відвожу людям для душі, щоб песики знаходили гарних господарів. Плідно працюю з притулком: надавали продукти, корм з Німеччини, Польщі, надаємо все необхідне", – каже Валентина Погребняк.

П'ять евакуйованих собак потребують тривалої реабілітації, каже Зелінський.
"Є тварини, які не можуть соціалізуватися. На це потрібні гроші і час. Кінолог три місяці соціалізує до людини, а потім ще й до хазяїна. Тривалий період", – каже директор притулку.
У притулку собаки отримують усю необхідну підтримку та захист. Тут їх за потреби стерилізують, проводять обробку від паразитів, вакцинують. За словами Леоніда Зелінського, частина евакуйованих собак – це тварини, що жили на подвір’ях приватних будинків, тому вони хороші охоронці.

До Вінниці з Харківщини волонтери евакуювали собаку Раду. Тимчасово вона мешкала у муніципальному притулку. Тиждень тому її звідти і забрала Лідія Жеребнюк.

"Це таке миле привезли собаченя. Хоч цілий день на руках носи. Вона прибігла, облизала мені руки. У мене не було чотири роки собачки, а це дуже мені сподобалася. Закликаю людей, щоб брали, жаліли собачок", – каже Лідія Жеребнюк.
Читайте також
- "Хто одягне костюм, того куля не візьме": волонтери-маскувальники з Ладижина плетуть кікімори для захисників
- Евакуювали зі Словʼянська: як у пансіонаті на Вінниччині доглядають підопічних