Перейти до основного змісту
Кастрація і стерилізація: відмінності та як проводять процедури

Кастрація і стерилізація: відмінності та як проводять процедури

Кастрація і стерилізація: відмінності та як проводять процедури
. ФОТО: unsplash

Чим кастрація відрізняється від стерилізації? Що гуманніше: унеможливити розвиток хвороб чи залишити свого собаку "справжнім мужиком"? В якому віці можна, в якому вже марно і чому? В якому випадку Закон "Про обов'язкову стерилізацію" може у нас спрацювати? Теорія Дарвіна, "радощі материнства", "статева насолода" і людські забобони, а також, чи можна забрати й простерилізувати тварину, якщо вона гуляє на вулиці без господаря?

Про все це у програмі "Праймвечір. Акценти" розповідають директорка КП "Ветеринарно-стерилізаційний центр "Крок до тварин" Тетяна Діденко, провідний лікар ветеринарної медицини Чернігівської міської державної ветлікарні Сергій Чаплієв та лікар-ветеринар Антон Полях.

Чим кастрація відрізняється від стерилізації?

"Ми звикли називати операцію у самок "стерилізацією", а у псів "кастрацією". Технічно це не зовсім правильно. Стерилізація – це перев’язування сім’яних каналів або маткових труб, кастрація – це власне видалення органів (у самок видалення яєчників і тіла матки, а у самців – яєчок). З точки зору правильності, адже ми говоримо не просто про зникнення репродуктивної функції, щоб вона не давала потомства, ми говоримо також і про профілактику хвороб, зокрема, онкологічних, то на сьогодні всі відповідальні ветеринарні лікарі роблять кастрацію", — каже Тетяна Діденко.

Директорка КП "Ветеринарно-стерилізаційний центр "Крок до тварин" Тетяна Діденко та провідний лікар ветеринарної медицини Чернігівської міської державної ветлікарні Сергій Чаплієв
Директорка КП "Ветеринарно-стерилізаційний центр "Крок до тварин" Тетяна Діденко та провідний лікар ветеринарної медицини Чернігівської міської державної ветлікарні Сергій Чаплієв. ФОТО: Суспільне Чернігів

"Державна ветлікарня проводить кастрацію. Коли господарі приводять на прийом або вже на операцію тварин, цікавляться, а що будете робити: стерилізацію чи кастрацію, то ми відповідаємо, що Чернігівська міська державна лікарня проводить тільки повне видалення, в тому числі статевих органів внутрішньо. І це набагато гуманніше, ніж робити ту саму стерилізацію", — говорить Сергій Чаплієв.

В якому віці потрібно стерилізувати тварину і чому?

"Двояке питання. Краще в молодшому. По-перше, тварина легше перенесе операцію. Або до першої тічки, або після. Я вважаю, краще після першої, адже тоді організм каже "стоп" щодо свого розвитку. Щодо стерилізації тварин літнього віку, то тут все залежить від стану самої тварини: наскільки вона здорова, чи має вади. Якщо хронічні проблеми із серцем, нирками, то краще не стерилізувати, щоб не зробити гірше", — розповідає Антон Полях.

На думку Сергія Чаплієва, якщо робити кастрацію після першої тічки, то можливе підвищення ризику розвинення будь-яких хвороб, адже гормональний фон вже сформовано, а певна кількість гормонів потрапили в організм, через що можуть розвиватися кісти, пухлини тощо. Якщо ж робити кастрацію до початку статевого циклу, то ризики розвитку хвороб – мінімальні.

"Деякі господарі бояться, що якщо зробити кастрацію у дуже ранньому віці, то якісь органи або мозкова діяльність недорозвинеться. Все обов’язково дорозвинеться. Сама кастрація не впливає на розвиток організму тварини в подальшому житті. Є ті, хто каже, що слід робити кастрацію тільки у сім-вісім місяців, коли організм вже сформований. Це чудова ідея, але, як ми можемо вгадати, коли буде та перша тічка? Всі це десь прочитали й дотримуються такого віку. Але часто приносять тварин після першої тічки і в п’ять, і в шість місяців.

У своїй практиці я не зустрічав, щоб через ранню кастрацію у тварини спостерігалися якісь проблеми із мозком чи зубами тощо. Кіт, наприклад, не стане дурнішим (через кастрацію у юному віці), проте, він не встигне зрозуміти, що таке мітити територію, йому просто не потрібно буде забувати цей процес, звикати до нового стану. І це буде краще й для господарів. Кіт, до того ж буде спокійнішим, не буде брати участь у великій кількості бійок. Кастрація позбавить його саме стрес-фактору, який відбувається під час статевої активності", — зазначає Чаплієв.

Тетяна Діденко вважає, що на сьогодні технології дозволяють робити такі операції у будь-якому віці. Проте, якщо ми говоримо про безпритульних тварин, то статеве дозрівання у них настає у більш молодшому віці, ані ж це було в інші роки.

"Люди думають, що статеве дозрівання, як і раніше, наприклад, у кішок наставало в шість-вісім місяців. Зараз і в чотири місяці, і в пів року ми маємо вже вагітних кішок, які не розвинулись остаточно самі, тому не можуть розродитися. Взагалі, в цьому плані у тварин, як і у людей, статеве дозрівання проходить по-різному.

Наш центр у своїй роботі вже здавна використовує практику ранньої стерилізації: цуценят стерилізуємо з двох місяців, кошенят – з трьох. І це світова практика, яку ми вивчаємо сьогодні, наприклад із США. Стерилізацію в ранньому віці дозволяють проводити й сучасні технології, і рівень кваліфікації ветеринарів. Досвід каже, що молодняк переносить такі операції набагато краще, а негативних наслідків набагато менше, ніж у дорослої тварини, яка може мати гормональні збої.

Наприклад, у старшому віці бувають кісти і є загроза їх розриву під час операції. Але головне, і ми на цьому наголошуємо, кастрація – це і зменшення кількості непотрібних тварин, і це припинення гону у тварин, це полегшує життя власнику, і зменшення зграй на вулиці, якщо ми говоримо про безпритульних тварин, і зменшення ризиків розвитку хвороб. І статистика говорить, що якщо операцію зробити до першої тічки, то рак молочної залози у таких тварин зменшується на 80%. Це, звісно, не панацея, ніхто не говорить, що стерилізована тварина не захворіє на онкологію, але це досить суттєвий показник. Якщо зробити кастрацію після першої тічки – за останньою статистикою – рак молочної залози у таких тварин зменшується лише на 50%. А якщо після народження, то тільки на 20%. Проте, піометру (гнійне запалення матки) ми виключаємо 100%, рак яєчок – 100%, рак яєчників – 100%, аденому простати – 100%. На жаль, залишаються ризики раку молочних залоз", — говорить Тетяна Діденко.

Лікар-ветеринар Антон Полях
Лікар-ветеринар Антон Полях. ФОТО: Суспільне Чернігів

Який відсоток господарів сприймає негативно пропозицію стерилізувати тварину та чим мотивують свою відмову?

"Майже 50 на 50. Багато господарів, які вперше завели тварину, вважають, що їй обов’язково потрібно хоча б раз народити. Але ж насправді це не так. Ті ж, хто раніше мали тварин, краще розуміють, що кастрація краща для тварини, якщо господар не планує розводити породу", — каже Антон Полях.

Які хвороби можуть розвинутися через те, якщо домашню тварину не стерилізувати?

"Як показує моя практика, то найчастіше буває гнійне запалення матки. Також дуже часті новоутворення молочних залоз, статевих органів тощо. Взагалі проблеми гормонального напрямку", — зазначає Полях.

"Умови проживання, безумовно, впливають на здоров’я тварини, але ніхто не може сказати чітко, що хвороби розвиваються через те, що домашні тварини народжують частіше за вуличних. Вуличні так само можуть народжувати багато.

Проте, наприклад, є таке поняття, як несправжня вагітність. Необов’язково має бути статевий акт у тварини, щоб у неї були всі ознаки вагітності: збільшення внутрішніх статевих органів, лактація тощо. Кастрація виключає фактор самого захворювання. Немає органу, на якому вона може розвинутися, на якому можуть з’явитися кисти, пухлини тощо. І немає різниці, хатня це тварина чи безпритульна", — говорить Сергій Чаплієв.

"Ще, говорячи про стерилізацію тварин, можна часто почути аргумент, що ми втручаємося в природній хід речей і волі Божої, а коли ми викидаємо напризволяще тварин, і їх потім збивають машини, знущаються збоченці, втоплюють, забивають, закопують тощо – то це природний відбір? Тож каструвати – гріх, а викинути або вбити – ні? Це страшно звучить, але закони тут, поки що, не працюють", — зазначає Тетяна Діденко.

"Для мене жорстокість – це коли тварин знаходять у лісі, полі. Негуманно – це коли тварин, особливо новонароджених чи маленьких, якщо не знають, що із ними робити, викидають на вулицю в дощ, взимку, на голодну холодну смерть. Це і коли ти замовляєш собі тварину з іншої країни, коли у нас в центрах і маленьких притулках є безліч тварин, яким потрібні родини. Я не розумію, коли ти заводиш кішку, вона народжує кошенят, ти, в кращому випадку, їх віддаєш, в гіршому – викидаєш. І щодо тих, яких ти віддав, ніхто не дасть гарантії, що з ними не нагуляються, а потім не викинуть на смітник. Це про безвідповідальність. Це не теорія Дарвіна", — каже Чаплієв.

Про "радощі материнства" і "насолоду" від статевого акту у тварин

"З приводу неприродності. До мене приходив чоловік і каже: “Я завів собі собаку, французького бульдога, справжнього «мужика». Я його каструвати не буду. То що мені робити, щоб він виріс нормальним «мужиком»?”. Я відповів, що хай що чотири тижні приводить до нього дівчинку, щоб йому нормально було бути самцем. Що три місяці у вас будуть цуценята, займайтеся ними тоді. Він відповідає: “Ні, такого мені не потрібно”.

Тож щодо нормальності: тварина не розуміє нічого про насолоду від статевого акту, їй просто природою даровані безумовні рефлекси щодо розмноження. Це інстинкти, тут немає задоволення. Щодо материнства, то людина також може народжувати більше ніж три. Але більш як один-два здебільшого не хоче. Десять-п'ятнадцять дітей собі не народжують (є такі родини, але це виключення). І все нормально. Про материнство мови не йде. Але, якщо це кішка, то тут, чомусь, стають на захист саме материнства. У тварин все інакше", — говорить Сергій Чаплієв.

"Люди ображаються, але, на щастя, дослуховуються: не потрібно на тварин перекладати власні комплекси, бажання тощо. Вони не люди, у них все інакше. Тварини часто відмовляються від потомства. Буває, якщо вже народилися нові, а старші ще не виросли, тварина, кішка, приміром, вбиває перший виводок, адже ті стають конкурентами новонародженим щодо годування. І це просто інстинкт, адже їй потрібно захистити і вигодувати малечу. Олюднення тварини завжди тварині шкодить: в аспектах виховання, утримання, розмноження, стерилізації тощо.

І є певна тенденція стерилізації: якщо самок ще ведуть, то з самцями історія інша, це, чомусь, проблема – каструвати пса чи кота у жінок, які не мають родини, або такий забобон є у багатьох чоловіків. Ніхто з дворових собак або домашніх косо не буде дивитися на свого кастрованого товариша. У тварин все інакше", — зазначає Тетяна Діденко.

Чи можна, знайшовши кота/собаку на вулиці, якщо вони домашні на самовигулі, відвезти до клініки й стерилізувати?

У статті 24 Закону України про захист тварин від жорстокого поводження йдеться, що будь-яка тварина, що знаходиться на вулиці без супроводу власника, вважається безпритульною. Організація або людина, які виловили кота чи собаку, мають право їх стерилізувати й шукати нового власника, якщо за сім днів старий власник не знайшовся і не заявив свої права на тварину.

Читайте також

Вивезти тварину за кордон: що для цього необхідно зробити

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

Топ дня
Вибір редакції
На початок