"Ми хотіли бути корисними": родинний гурт "ЗЕРНО" з Тернопільщини про свою діяльність під час війни

"Ми хотіли бути корисними": родинний гурт "ЗЕРНО" з Тернопільщини про свою діяльність під час війни

"Ми хотіли бути корисними": родинний гурт "ЗЕРНО" з Тернопільщини про свою діяльність під час війни
Фото: Соломія Гребеняк-Дубова

Родинний гурт "ЗЕРНО" – творчий проєкт родини Гребеняк з Тернополя. Мати і семеро дітей поєднують спів, музику та слово. Одна з учасниць – Соломія Гребеняк-Дубова розповіла Суспільному про діяльність гурту у час повномасштабної війни.

Від початку повномасштабних бойових дій в Україні родина хотіла підтримати тих, хто тікав від війни. Тоді й вирішила допомагати людям своєю творчістю

"Ми розуміли, що хаотичні та непослідовні дії не приносять користі ні нам, ні іншим. Про творчість тоді і мова не йшла, адже якось не до мистецтва всім було. В середині березня ми поставили нашу виставу "Давидові псалми". Це вечірній драматичний піснеспів "Давидові псалми" за вторами Шевченка у поєднанні із давніми духовними піснеспівами України XVI-XVIII століття, це було у храмі, винятково як молитва за Україну. Можна сказати, що після того виступу сформувалася наша роль і завдання в час цієї війни. Ми почали багато молитися, читати Святе Письмо, об’єднуватися у домашні церкви для щоденної прослави Господа. І у цьому часі творилася нова мистецька композиція "У Любові багато імен". Вистава, що поєднує авторські пісні про любов із текстами зі Святого Письма, віршами і прозою Яна Твардовського, Богдана-Ігоря Антонича, Юрія Іздрика. Її прем’єра відбулася 10 липня під час події "Любов і літо: зустріч відважних сердець". Ми присвятили цю композиціцю нашому другові-пластуну, військовому Артемію Димиду, який загинув 18 червня. Це була дуже красива зустріч, ода любові, як ми її неофіційно назвали. Приїхали більше сотні людей з Тернополя, Львова, Києва і навіть з Кривого Рогу".

Почали активніше діяти, бо відчували, що у людей був сильний "голод" на живі зустрічі, існувала потреба з кимось розділити біль

"Десь на третій місяць війни з’явилися думки, мовляв, кожен має займатися тим, що вміє робити якнайкраще. Тоді митці почали використовувати слово як лік, а вже зовсім скоро – і як зброю. Коли ми проводили заняття з вивчення патріотичних і обрядових пісень для тернополян та переселенців, то побачили, що більшість не знає своєї культури. Невже це не поле для діяльності? Для нас це було черговим переконанням, що ми рухаємося в правильному напрямку".

"ЗЕРНО" вирушив закордон, де виступав для іноземців, української діаспори та біженців

"На фестивалі у Словаччині ми познайомилися зі світовим християнським рухом Фоколаре. Ця зустріч подарувала світову мережу контактів. Досвід перебування з іноземцями показав, що про Україну і нашу культуру знають небагато, однак їхні вуха готові до слухання. Під час нашого першого туру, хоча туром це важко назвати, адже мали декілька виступів у містах Словаччини та Польщі, ми помітили декілька закономірностей. Нашими слухачами були іноземці, українська діаспора та біженці з України. Три різні групи, три різні потреби. Дуже цінними є відкриття щодо третьої групи. Люди, які вимушено залишили Україну, є чужими закордоном. Вони тужать за домом, шукають свого, гуртуються для спільної праці, аби не загубитися. Цих людей сьогодні дуже багато. У нас було відчуття, немов би ми привезли їм частинку дому. Окрім того, глядачі були щедрі і наша творчість послужила для збору коштів на українське військо. Після мандрів ближнім закордонням, ми просили в Господа, щоб дав нам можливість творчістю служити тим, хто потребує живого слова. І справді, дуже несподівано ми отримали запрошення від отця Михайла Романюка до Люрду, що у Франції, на Всеукраїнську прощу 21-23 жовтня. Нас дуже підтримав владика Теодор, який повірив у нас. Завдяки нашим знайомим, ми спланували ще декілька виступів в Італії: Генуї та Флоренції".

Перед храмом у Флоренції
Перед храмом у Флоренції. Фото: Соломія Гребеняк-Дубова

"У нас було двотижневе турне Апеннінським та Піренейським півостровами. Здебільшого нашими глядачами були українці: трудові мігранти та біженці. Ми готували дві вистави "У Любові багато імен" та "Давидові псалми". Графік був доволі інтенсивний. 20 жовтня у Генуї нас прийняв отець Віталій Тарасенко з дружиною. Ми виступали у храмі тисячолітньої давнини. Звук був просто неймовірний. Співати там – одна насолода.

"Давидові псалми"
"Давидові псалми". Фото: Соломія Гребеняк-Дубова

"Ми дуже вдячні українській церковні громаді у Генуї за відкриті серця".

Дорогою до Люрду
Дорогою до Люрду. Фото: Соломія Гребеняк-Дубова
У Люрді гурт виконав українську пісню разом з хором, до якого входили співаки різних національностей

"Нас нас чекала довга дорога до Люрду. Наш дев’ятимісний бусик розсікав південні береги Франції. До слова, у нашій сім’ї нас якраз дев’ятеро. Раніше ми мали легкову машину і вміщалися лише у два поверхи. А спеціально для наших довгих мандрівок Бог організував нам більш зручний траспорт. До Люрду з’їхалося більше тисячі українців з усього світу, які впродовж трьох днів молилися за мир в Україні. Ми вперше побували у цьому чудотворному місті.

Спільне фото, яке зробили о 6 годині
Спільне фото, яке зробили о 6 годині. Фото: Соломія Гребеняк-Дубова

"Щодня у Люрді сотні людей відвідують Грот Массабіель, де з’явилася Матір Божа. Також щодня відбувається вечірня вервиця і похід зі свічками. Цікаво, що пісня, яку співають під час процесії – на ту ж саму мелодію, що і пісня, яку виконують у Зарваниці, лише слова інші. Ми мали нагоду долучитися до загального хору, що складався зі співаків різних національностей і виконали пісню українською мовою. Відбулася процесія зі свічками. Ми заспівали "Agni Parthene". Фінальним акордом, який звучав тиждень, стало наше перебування у Флоренції. Отець Володимир Волошин з парафії УГКЦ у Флоренції прийняв нас за кращими українсько-італійськими традиціями. Щодня ми співали літургії, знайомилися з парафіянами, відвідували визначні храми. 30 жовтня ми поставили дві наші вистави і цим завершили одну з частин своєї місії".

Гурт "ЗÉРНО" співає літургію у Гроті в Люрді
Гурт "ЗÉРНО" співає літургію у Гроті в Люрді. Фото: Соломія Гребеняк-Дубова

"Ми були дуже вдячні жертводавцям, які фінансово підтримали нашу дорогу. Вдячні нашим слухачам і глядачам, що були щедрими на емоції і на підтримку наших воїнів. На кожному виступі ми збирали кошти на потреби наших друзів і рідних, які є в лавах ЗСУ. Дякуємо Господу, який благословив цю справу і щедро обдарував її".

Гурт співає архиєрейську літургію за участю владики Гліба Лончини
Гурт співає архиєрейську літургію за участю владики Гліба Лончини. Фото: Соломія Гребеняк-Дубова

Читайте також

На початок