У Копичинцях на Тернопільщині запрацювало харківське підприємство із виробництва меблів. Кілька місяців воно перебувало під обстрілами окупантів, у липні почали виїжджати. У жовтні запустили виробництво перших лавок. Про це розповів Суспільному власник підприємства Олександр Сідельник.
За його словами, їхні приміщення почали обстрілювати одні з перших.

"Наше виробництво розташовувалося за 10 кілометрів від Харкова в сторону російського кордону, на трасі Харків-Білгород. 24 лютого половина шостої ранку зателефонували охоронці й сказали, що почалася війна. Окупанти почали пускати ракети. Недалеко від нас була військова частина, у неї ракета прилетіла в перші хвилини", – каже чоловік.

До повномасштабного вторгнення підприємство складалося з чотирьох цехів, де працювала майже сотня людей. Тепер обладнання вмістили в один цех, на якому працюють 20 людей.
"У нашого виробництва була велика промислова зона. Її постійно протягом 4-5 місяців обстрілювали, і з кожним днем все менше і менше залишалося чогось цінного".

З-під обстрілів підприємству вдалося перевезти частину обладнання. Окупанти вкрали все, що змогли вивезти без спецтехніки, каже Олександр Сідельник. Найдорожчий та найважливіший для виробництва станок, який працює з металом, залишився. Він важить приблизно 40 тон. Його розібрали на частини й перевозили на Тернопільщину чотирма фурами. Зараз станок встановлюють на новому місці.
"Під обстрілами ми вивозили кожну деталь окремо на машині. Коли я заїхав у Харків, то зрозумів, що буде нове виробництво. Цей станок робить те, що не зможе зробити ніякий інший прилад, і людина такого не може зробити руками. Він лазером ріже трубу, вирізає в ідеалі точні розміри", – говорить Олександр Сідельник.

До повномасштабного вторгнення підприємство спеціалізувалося на виготовленні меблів для садків і шкіл. Напрям змінювати не планують. Зараз працюють над першим замовленням – лавочки для бомбосховища в дитсадки. Для цього запустили перші станки.
"Маємо верстати, які обробляють деревину, фанеру. Зараз виготовляємо сидіння лавочок для бомбосховищ, на превеликий жаль, для бомбосховищ у дитячих садках. На початок війни у нас було три таких станки, один із них обгорів", – розповів власник підприємства.
Підприємство працевлаштовує місцевих жителів. Для працівників, які захочуть переїхати з Харкова, облаштують гуртожиток, каже начальник підприємства Юрій Слісенко.
"На сьогодні все підприємство треба відновити, налагодити з нуля. Багато членів колективу, які вже були навчені, залишилися там. Зараз треба буде навчати нових людей. Місцевих взяли 14 осіб. З Харкова з нами переїхало шестеро працівників".

Керівник технічного відділу Сергій Хромов переїхав сюди у вересні. До повномасштабної війни розробляв нові вироби, працював з програмами станків. Тепер роботи з його спеціалізації майже не залишилося.
"У мене робота зменшилася в рази. Я зараз майже нічого не роблю. Інколи допомагаю на виробництві, коли монтуємо станки. А наразі з моєї роботи, тієї, якою я займався раніше, залишилося 2-3 відсотки".
Після перемоги підприємство на Харківщині планують відбудувати. Проте у Копичинцях виробництво також залишиться.
Читайте також
- На Тернопільщину перемістилися 55 підприємств
- До Тернополя переїхало запорізьке підприємство, яке виготовляє скотч
- На Тернопільщину переїхало підприємство, що виробляє олію
- Бізнес у час війни: в Тернополі організували економічний форум