Пів тисячі пар шкарпеток за пʼять років звʼязала для захисників 78-річна Марія Удалова. Чергову партію, а це 60 пар, вінничанка передала волонтерам центру "Шахіна". Як кожна бабуся, каже, хоче, аби у хлопців ноги були в теплі, аби відчували і знали, що про них тут турбуються.
"Я дитина війни і добре знаю усе. Це горе. Тож вирішила допомогти тим, чим можу. Зараз ось холоди,вони у цій багнюці, у цих окопах ходять. Я як побачу, то це для мене… Я не можу. Хай хоч як — я їм допоможу", — каже Марія Удалова.
Бабуся перенесла два інсульти, тепер практично не ходить. Тож, аби не нудьгувати, взялася за вʼязання одягу, серветок. Але тепер вʼяже лише теплі шкарпетки. Аби мати нитки, розпускає власний одяг.
"Так як я уже не можу ходити нікуди, я вирішила цим зайнятися, щоб не "поїхати". Заготовка більше часу займає, ніж вʼязання: поки розпустиш, змотаєш, треба випрати,висушити, щоб без запаху, потім вʼязати. Мені, аби ниточки — бо це моє задоволення в житті", — каже Марія Удалова.
За два місяці пенсіонерка звʼязала 60 пар шерстяних шкарпеток. Каже, намагається комбінувати кольори, аби трохи додати настрою захисникам.
Забрати та передати навʼязані шкарпетки захисникам до Марії Удалової приїжджають волонтери центру "Шахіна". Пенсіонерці ж вони привезли вживаний одяг для наступних шкарпеток.
Волонтерка Оксана Лукʼянчук на телефоні показала Марії Удаловій світлини військових у звʼязаних нею шкарпетках.
"Ой, бо, який хлопчина! Ну, слава Богу, що вони їм потрібні", — каже Марія Удалова.
Носила такі шкарпетки й Оксана Лукʼянчук. Жінка теж боронила Україну.
"Це потрібна річ, яку я на собі відчула, коли теж була в АТО. То півтора року тому до нас прийшли такі шкарпетки.Їх усього було сім пар, і хлопці віддали нам, там якраз сім жінок було, і ми раділи, як діти. Вони такі буди теплі. Я ці шкарпетки привезла назад і віддала мамі", — каже Оксана Лукʼянчук.
За кілька днів чергова партія вʼязаних шкарпеток від бабусі Марії поїде до українських захисників на східний та південний напрямки.
