Музичний гурт зі Старобільська, що на Луганщині, переїхав до Черкас та відновив свою творчу діяльність. Утім у новому складі.
Хлопці беруть участь у доброчинних концертах на підтримку ЗСУ, мріють про фестивалі, розповів Суспільному лідер гурту Роман Міронов, якого в Черкасах знають як Романа Бандерівця.
Троє учасників гурту "Конец Июля" нині проживають у Черкасах. До міста тимчасово переїхали Роман та ще двоє його колег по мистецтву: барабанщик Михайло Бутков та гітарист Денис Степанов. Музиканти довго шукали прийнятне житло в Черкасах, та оренда була настільки дорогою, що навіть думали їхати у Вінницю в пошуках дешевшої квартири, розповів Роман Міронов.
"Зі Старобільська виїхала наша трійка музикантів. Не всі виїхали. У Черкасах, крім мене, наш гітарист Денис Степанов і драмер Михайло Бутков. Один учасник залишився в Старобільську. Другий із сім'єю виїхав у Європу", — розповів співзасновник гурту вокаліст, баяніст Роман Міронов.
Вони з Денисом у Черкасах влаштувалися на роботу: в місто переїхала Луганська обласна бібліотека. Хоча хлопці й не мають бібліотечної освіти, та для них знайшлося місце в культурно-освітньому центрі.
"Нині я і Ден працюємо в Луганській обласній науковій бібліотеці. До речі, Ден за освітою інженер-технолог сільського господарства. Так склалося. Хоча ми не бібліотекарі, у нас інші професії. Але бібліотека переїхала до Черкас, і ми влаштувалися на роботу. Ми багато чого вміємо. Щоб бути бібліотекарем, не обов'язково потрібно мати фахову освіту. Разом із ним ми робимо культурні події. Нещодавно в Черкаси з Харкова приїжджав поет Іван Сенін. Ми з ним спілкувалися про культуру сходу, Слобожанщини. Бо Харків і наше місто Старобільськ — це Слобожанщина. Спілкувалися про те, що буде після війни. На цьому вечорі збирали кошти на ЗСУ", — розповів Роман Міронов.
Роман пише тексти пісень гурту "Конец Июля". Музичної освіти він не має. Грає потроху на різних музичних інструментах, хоча мультиінструменталістом він себе не вважає:
"Основне — це вокал, потім — баян. На інших інструментах я трішки граю. Якщо пісні придумувати й трохи підіграти, то можна на всьому".
Старобільчанам випала нагода побувати в студії черкаських музикантів, де репетирують гурти. Вони познайомилися з Павлом Гульчуком та Костянтином Поздняковим. Так обидвоє черкасців стали учасниками колективу "Конец Июля". Пізніше на репетицію доєднався черкаський тромбоніст Олексій Каяновський.
"Коли ми переїхали на Черкащину, знайшли репетиційну базу. Там ми познайомилися з двома хлопцями, яких взяли до себе в колектив. Це Павло Гульчук та Костянтин Поздняков. Вони наздогнали весь наш повноцінний матеріал. Ми вже мали концерти в новому складі гурту", — розповів Роман Міронов.
Перший концерт, на якому музиканти зіграли новим складом у Черкасах, був доброчинним — на підтримку української армії. На ньому виступили три колективи, розповів Роман:
"Ми виступаємо на доброчинних концертах на підтримку ЗСУ. Зокрема, нещодавно виступали на гітарному батлі. Також їздили в Київ".
Чому "Конец июля"
Музичний гурт "Конец Июля" створили у 2017 році в Старобільську. Його засновник Роман Міронов вирішив об'єднати свою музичну творчість разом із товаришем Денисом Степановим. Потім знайшли барабанщика Михайла Буткова, а згодом — гітариста, так утворився гурт.
"Ми займаємося музикою років п'ять. Я прийшов до Дениса, і ми придумали такий проєкт. Плани були амбіційні ще тоді: хотіли зробити комерційний якісний продукт".
Назва гурту є грою слів, жартом: складається з трьох слів, але на афішах пишуть два.
"Назва гурту виникла задовго до ідеї створити колектив. З'явився такий жарт: зробімо, і буде смішно, коли станемо популярними, і про нас писатимуть у газетах. Ми ж панки, і треба якийсь прикол зробити. Так назву і лишили", — пояснив Роман Міронов.
На той час, коли гурт поповнювався музикантами, хлопці мали напрацьований матеріал, і вони одразу записали перший альбом "Репетиція життя". 2019 року відбулася прем'єра. За рік вже зробили другий повноформатний альбом "Крок" на 17 пісень.
До війни гурт "Конець Июля" був учасником фестивалів у багатьох містах Луганщини та Донеччини.
"До повномасштабного вторгнення ми вийшли на комерційний рівень, грали за гроші. Каверів майже не було. Грали авторські композиції. За це отримували невеликі кошти, але мали їх. У нас є менеджерка Аня. А продюсером можу я себе назвати. Була і фестивальна діяльність. І чого ми тільки не робили в Старобільську. Популяризували українську культуру. З останнього — ми зробили фестиваль українського мистецтва «Палай». Об'єднали й культуру, і бізнес. Все робили власними силами, без спонсорів. Для першого разу вийшло непогано, було багато людей, приїхали гурти з усієї Луганської області. Були громадські діячі, місцеві хаби. Маємо два альбоми. Перший тестовий. Другий якісніший", — пояснив вокаліст.
"Луганськ — це Україна"
Коли гурт починав творчу дільність, мав пісні різними мовами. За словами Романа, то були проби пера. Згодом змінювалися учасники, музиканти свідомо напрацьовували матеріал, і в якийсь момент перейшли на українську мову. Нині більшість записаних пісень гурту українською мовою, одна з яких "Луганськ — це Україна".
"Після 24 лютого хвиля патріотизму накрила всю Україну. А в нас, нашого гурту, мого оточення це було і до 24 лютого. Ще з 2016 року ми це пропагували. В нас взагалі позиція за Україну була завжди — це ніколи не обговорювалося. Звісно, Луганськ — це Україна і ніяк інакше", — пояснив Роман Міронов.
За словами Романа Міронова, музика є основним, що він робить у житті. Вдома Роман мав власну студію, де й писали альбоми:
Музиканти слухають грають у різних стилях, проте переважає панк з елементами альтернативи. Своїм стилем вважають Roof Rock – це поєднання музичних уподобань учасників команди.
"Ми граємо щось від поппанку до альтернативи. Ми придумали собі назву стилю Roof Rock, бо наша реп-точка була на другому поверсі, як на горищі. А у світовій класифікації це альтернативний рок".
Життя в окупації
"За день до повномасштабного вторгнення Росії в Україну на нашому ютюб-каналі ми записали відео, що Старобільськ є український, ми тут, ми підтримуємо рідне місто і нікуди не тікаємо. На ранок починається війна. Коли я відео викладав, то по тілу були мурашки. Бо ти розумієш: ти зараз викладаєш, а завтра можуть прийти та вбити тебе. Ризикував і боявся, але іншого виходу не було", — розповів Роман Міронов.
День повномасштабного вторгнення для музикантів розпочався зі дзвінків рідних та знайомих. І вже за два дні окупанти були біля Старобільська. Місяць вони жили в окупованому Старобільську.
"На підконтрольній Україні території є загроза переважно під час повітряної тривоги, а в окупації — постійно. Коли в Черкасах були аварійні вимкнення електроенергії й день не було світла, я виходив надвір, пам'ятаю, що люди метушилися, так приблизно було в Старобільську 24 лютого. Уявіть: ти прокидаєшся від телефонного дзвінка, тобі кажуть, що почалася війна. Пам'ятаю, як сидів удома, а за вікном моєю вулицею їхав танк, і я не знаю, чий це танк, куди рухається і з якою метою. Але ти відчуваєш відповідальність за себе і рідних".
Музиканти зі своїми родинами в окупації були місяць.
"Першого квітня ми виїхали зі Старобільська. Мої рідні всі виїхали. А в Михайла і Дена рідні залишилися. Там інтернету немає. З ними складно тримати зв'язок".
"Роздягайся": як на посту перевіряли "еленерівці"
Коли музикант виїжджав зі Старобільська, із того, що мав у своїй студії, взяв половину:
"Коли постало питання про те, щоб виїжджати, то я взяв зі студії мале, а все, що велике залишив. Бо я не знав, як їхатиму. Ми забрали майже всі свої інструменти, комп'ютер. Виїжджали машинами разом із моїми батьками, друзями. Не знав, як проїжджатиму блокпости".
Дорога була довгою і складною. На першому блокпосту перевіряли "еленерівці", пригадав Роман:
"Нас зупинили «еленерівці», і попросили роздягнутися. А напередодні я зробив тату: «Слава Україні! Героям слава! Слава нації! Смерть ворогам!». Я розумію, якщо роздягнуся, то ця зупинка буде для мене останньою. Довелося включити холодний мозок, сталеві нерви й трохи акторської майстерності. Я роздягнувся і речі поклав не руку, де тату. Вони звернули увагу на інше татуювання, а цього не помітили. І мені пощастило проїхати блокпост".
На іншому, українському, блокпосту Романа назвали бандерівцем. Так музиканта знають і в Черкасах.
Сказав, що купив форму УПА і в ній повернеться в Старобільськ
"Нині стосовно творчості складно. Дається взнаки війна та її реалії. Складно, бо не хочеться писати. Я завжди писав про любов. У нас швидка динамічна музика. Зараз, коли бачиш стільки смертей, я став злим, і москаля я вбив би. Хоча раніше і рибу не ловив, бо шкода її. А це не хочеться переносити у творчість, бо цього вистачає навколо", — пояснив Роман Міронов.
Утім одну пісню вже записали в черкаській студії звукозапису. Хочуть знімати кліп на неї. Музиканти планують записати новий альбом та надалі виступати й збирати кошти на підтримку ЗСУ.
Роман Міронов мріє повернулися в Старобільськ і пояснив, чому:
"Коли Україна переможе (а станеться це скоро), коли нас звільнять, я повернуся, щоб зробити там класний фест, щоб поговорити з тими, хто там чекав Росію, розповісти, що вони були неправі. Я жартував, що вже купив форму УПА, і в ній приїду в Старобільськ".
Утім, жити в Старобільську Роман не збирається. Домом вважає всю Україну.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
