У полтавському центрі адаптації збирають теплі речі для безпритульних, а також переселенців та людей, які повернулися з ув'язнення. Про це Суспільному розповіла соцпрацівниця центру Катерина Бережна. Збір розпочали близько тижня тому через похолодання.
55-річна Світлана Санжарова проживає в одній із кімнат для жінок у центрі адаптації благодійної організації "Світло надії". У Полтаву жінка приїхала із тимчасово окупованого Лисичанська.
"Оця вся метушня, і в мене загубилась сумка. Там були усі документи. Я приїхала у відчаї, я не знала що робити. Мені підказали добрі люди, що в Полтаві є такий центр. Я була із пакетиком. Тут мені речі дали, закінчуючи спідньою білизною. Навіть одяг, що на мені зараз, – це усе завдяки людям. Я навіть не знаю де мої діти, у мене окрім них і онуків нікого немає", – говорить клієнтка центру адаптації для бездомних осіб Світлана Санжарова.
Центр адаптації відвідують люди, які вийшли із місць позбавлення волі, переселенці, а також бездомні. Нині для них розпочали збір одягу на зиму.
"Трошки піднесли нам курточок, але в основному вони жіночі, чоловічих дуже мало. Дуже мало чоловічої теплої білизни. Принесли трошки светрів. Дуже є велика потреба у спортивному одязі теплому, бо ось, наприклад, у таких джинсах зараз буде дуже холодно. Дуже велика у нас проблема із взуттям, його майже немає ніякого. Речі, звичайно просимо, щоб приносили чистенькі, щоб ми їх потім не прали, оскільки зараз усе сохне дуже довго, погода погана", – каже соціальна працівниця центру адаптації БО "Світло надії" Катерина Бережна.
"Зручно ходити в спортивному одягу, в теплому. Так, як у нас немає чобіт, ми одягаємо пару шкарпеток теплих та одягаємо літні кросівки. Так само куртки, тут в основному усі молоді люди і пальто старі ми не носимо. Я вважаю, що це моя платформа від чого я відштовхуюсь. Бо в мене в житті було і погано, і добре. Я крав, коловся, а зараз я не краду і не колюсь. Бо красти нема чого, та і не можна. Я вже втомився сидіти (у в’язниці – ред.)", – розповідає клієнт центру адаптації для бездомних осіб Олександр Злагода.
Світлана Санжарова вирішила виготовити светр для чоловіка самостійно.
"Його звати Георгій Варламович, з ним я познайомилась, він із Луганська. Був светр, він виявився йому широким. У мене чоловік худенький. Тому я додала ще ниток і роблю йому по-своєму. В’яжу йому светр теплий на зиму", – каже Світлана Санжарова.
Центр адаптації розрахований на 35 осіб, каже соцпрацівниця.
"Влітку було 28-30, дуже збільшилась кількість клієнтів через війну. Дуже багато переселенців, звільнених із колоній, які тут через те, що їх домівка знаходиться на окупованій території", – говорить Катерина Бережна.
За словами соцпрацівниці, центр адаптації працює понад 10 років.
