Якщо радянські пам’ятники і символи залишаються у публічному просторі, то небезпека в тому, що ця система таким чином себе відтворює і продовжує своє існування. Так вважає рівненський історик, член комісії з перейменування Андрій Жив’юк. Суспільне розпитало в міському та обласному управліннях культури, як триває процес позбавлення від радянсько-російського минулого на Рівненщині.
Процес декомунізації на Рівненщині почався не із прийняттям відповідного закону у 2015 році, а десятки років до того, каже в етері Українського радіо Рівне начальник відділу охорони історико-культурної спадщини обласного управління культури Юрій Калітинський.
“У нас в 90-х було знято біля 300 пам’ятників історії монументального мистецтва, Леніну, Дзержинському, Кірову, Бегмі та іншим. А за останній час у нас по області перейменовано близько 600 вулиці, знято близько 30 об’єктів культурної спадщини. З публічного простору усувають усі пам’ятки, символи, топоніми, які так чи інакше стосуються людиноненависницького тоталітарного режиму”, — каже посадовець.
Читайте також: Демонтаж Леніна: як це було на Рівненщині і де "вождь" упав першим
У Рівному прибирали та прибирають об’єкти, які переважно пов’язані із Другою світовою війною, із боротьбою тогочасної радянської ідеології проти української держави, каже головний спеціаліст управління культури і туризму Рівного Юрій Фаєвський.
“Всі ці об’єкти обчислюються якщо не десятками, то сотнями. По Рівному процес декомунізації почався з перейменування вулиць і було кілька хвиль із 2016 року. А широкомасштабна агресія Росії додала в цьому і поставила все на свої місця”.
Читайте також: Історик пропонує перепоховати рештки енкавеесівців з центрального парку Рівного
Історик Андрій Жив’юк пояснює, чому цей процес важливий для держави, яка здобула і відстоює незалежність:
“Коли ці пам’ятки і символи залишаються у публічному простору, то небезпека в тому, що ця система таким чином себе відтворює, продовжує своє існування. Ми не повинні допустити того. Це неповага до пам’яті жертв, які були знищені цією системою. Це непорядно і неприпустимо під будь-яким оглядом”.
Читайте також: Гагаріна — на Василя Червонія: у Рівному обрали назви для перейменування ще кількох вулиць
З початком повномасштабної агресії Росії тема набула додаткової актуальності, каже Юрій Калітинський.
“Зараз є багато звернень щодо перейменування вулиць саме в селах, невеликих містечках. І так, у нас ще є населені пункти, особливо на півночі, де вулиці носять назви Терешкової, яка ніколи тут не була, а є членом Єдіной Росії і виступає проти нашої держави”, — пояснює представник управління культури області.
Читайте також: Є потреба пояснити: на честь кого перейменували пів сотні вулиць у Рівному
Представник управління культури міста Юрій Фаєвський пояснив, як обирають те, що прибрати з вулиць:
“Ідеологеми тоталітарного режиму і радянського періоду були дуже чітко читані. Такого, що десь треба було додумуватись за зміст, шукати подвійне дно — такого не було. Все дуже чітко: зірка, серп і молот, радянський солдат, партія — це все дуже читалось, тому проблеми не було”.
Читайте також: Історик обурився облагородженням пам'ятника енкаведистам на Рівненщині. У громаді відреагували
Водночас спеціаліст уточнює, що є пам’ятники, які не стоять на обліку і не є об’єктами культурної спадщини. У деяких випадках потрібне комісійний висновок.
“В нас в області всі населені пункти, відомі нам, вже перейменовані. Є питання по перейменуванню вулиць, воно вирішується спільно з громадами. Думаю, що точно час, коли це буде зроблено, ніхто не скаже. Але, думаю, це будуть найкоротші терміни, бо люди зрозуміли, хто є хто і що є що”, — додав Юрій Калітинський.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
Ми у Twitter
