Переломний момент у повномасштабній війні відбувся у Харкові в перший тиждень російського вторгнення: саме тоді тепер вже начальник Харківського військового гарнізону Сергій Мельник зрозумів — українські захисники вистоять і виграють у цій війні.
Про початок бойових дій, формування бригад, та про те, чому жінки більше "рвуться" до армії, до Дня захисників та захисниць України генерал "Марсель" розповів в інтерв'ю Українському Радіо Харків.
Про перші дні війни
Російська Федерація залякувала нас тривалий час повномасштабним вторгненням, але, мабуть, нікому з нас не вірилось, що вони можуть так підступно, починаючи з артилерійських обстрілів, зайти на територію нашої держави.
Нами був створений дуже швидко Штаб оборони Харкова, до якого увійшли підрозділи Національної гвардії, прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ та інших силових структур, всі військові частини, які перебували тут, а також військові навчальні заклади. Місто було поділене на сектори захисту, всі підрозділи були виведені, щоб ми змогли чітко і якісно обороняти наше місто.
Харків’ян, які хотіли захищати рідне місто, рідну країну, було дуже багато. Допомога бригад тероборони, наших харків’ян внесла дуже великий внесок у нашу перемогу.
"Танк у будь-якому великому місті не є ефективним"
Перші три дні були найважчі. На третій день у Харків змогли прорватися деякі сили противника — це чотири танки, чотири "Тигри", два КамАЗи з особовим складом, які намагалися захопити деякі ділянки нашого міста, щоб утримувати їх для підходу основних сил РФ.
Але спільними зусиллями зведених підрозділів військових навчальних закладів, спецпідрозділу ГУР, добровольців, Нацгвардії, поліції, ганяли ці танки, армію, по місту. З великим героїзмом, сміливістю цей противник був знищений у лічені години. На цьому вторгнення у Харків закінчилось.
Танк у будь-якому великому місті не є ефективним. Він не може принести такої загрози й не може воювати так, як він воює на передовій лінії, десь у полі, в лісі чи міжміській дорозі. Тому боятися того, що зайшов у місто танк, немає чого. Він є найбільш вразливою мішенню для наших хлопців.
Вклад бійців тероборони у захист Харкова та області
На відміну від механізованих бригад, бригад спецпризначення, десантно-штурмових бригад, бригади тероборони складаються з людей, деякі з яких не мали досвіду проходження військової служби. Там є інженери, вчителі, медики, айтівці, але вони дуже швидко навчилися воювати, вибивати ворога.
Але не все залежить від військовослужбовців. Є такі ділянки, де ворог проводив дорозвідку, і може пройти тихенько, цього можна не помітити. На жаль, це трапилось. Вони зайшли невеликими підрозділами. На жаль, ті люди, які підтримували "руський мир", змогли допомогти цим підрозділам зайти.
Артобстріли Харкова та мотивація бійців
Я думаю, перелам у боротьбі почався на третю добу. Тому що, коли вони планували захопити Україну і Харківщину за 72 години і їм це не вдалося, не вдалося захопити Харків протягом трьох діб, семи діб — це вже все, почався переломний момент того, що ми вистоїмо і виграємо у цій війні.
Зараз ви можете бачити, що Харків не піддається артобстрілам. Так, є ракетні удари, але вони проводяться з території РФ. Ворог перебуває на чужій землі, є дуже хороше прислів’я: "Вдома і стіни лікують". От ми перебуваємо вдома, на своїй землі, у своїй хаті, тому ми будемо стояти до кінця.
Мотивація в нас на першому місці, а у ворога її немає, в нього є страх, що він загине на нашій землі й буде удобрювати наш врожай. Тому вони не мають такої сили й можливості, щоб захопити нас і подолати нас як націю.
Захоплені трофеї та контрнаступ
Кожна бригада отримала дуже багато трофеїв: МТЛБ, танки, "Гради", "Урагани"та іншу зброю. Окупанти залишали її, тікаючи, і наші хлопці відбивали її.
Контрнаступ був дуже ефективним. Всі харків’яни можуть бути вдячні Валерію Залужному, Олександру Сирському, іншим командувачам, генералу-майору Мікацу, бригадному генералу Тарнавському, командирам бригад — 92-ї, 113-ї, 127-ї, іншим. Це вольові люди, які зробили все можливе, щоб харків’яни могли зараз дихати вільно.
Про втрати та новий набір бійців
Комплектування на сьогодні проводять обласні центри комплектування. Вони отримують інформацію про потреби від бригад, як тероборони, так і бойових механізованих, бригад Нацгвардії.
В міру попиту вони комплектуються тими фахівцями, які вкрай необхідні. Бо ми повинні заміняти тих військовослужбовців, яких ми, на жаль, втратили.
Дуже багато жінок служать не лише в теробороні, але й у механізованих бригадах. І виконують завдання, мабуть, десь краще, ніж чоловіки. Вони навіть мають такі професії, як снайпер, кулеметник, водій.
Дуже багато жінок, які мають сильний дух, волю, вони також герої, які бажають проходити службу і покращувати нашу оборону.
Читайте також
"Ніяких рухів з їх сторони": керівник оборони Харкова – про відведені з півночі області війська РФ
