Один зі швейних цехів у Кривому Розі приймає на роботу вимушених переселенок. Нині жінки шиють чоловічу білизну та влаштовуються на новому місці.
47-річна Марія розповіла Суспільному: приїхала з Харкова на початку червня. До цього довелося три місяці прожити у підвалі разом зі знайомими.
До Кривого Рогу Марія виїхала за порадою сина. Він допоміг із помешканням, роботу знайшла за оголошенням – працює швачкою від середини літа.
"Я працювала швачкою, тому й шукала таку роботу. Хто шукає — той завжди знайде. Маючи бажання, можна знайти роботу, можна знайти колектив, який ближче за духом або спілкуванням", — говорить жінка.
У цеху працює й Тетяна, вона виїхала з Попасної разом з чоловіком і донькою.
"У 2014 році були обстріли. Потім, після 2015-го, припинилося. Ми у 2015 році виїжджали до Харківської області, а потім повернулися, життя влаштувалося. А ось з 24-го лютого півтора місяці ми там пробули, а потім виїхали сюди", — розповіла швачка.
Ольга керує роботою цеху з пошиття чоловічої білизни з червня. Колектив невеликий, роботи вистачає. Коли обсяги зросли, каже, найняли нових робітниць.
"Більшість працівників у нас мешканці Кривого Рогу. Але є декілька працівників, які вимушені були змінити своє місце проживання через війну. Працюють вони у нас довгостроково, стільки, скільки житимуть у нашому місті", — розказала Ольга.
За інформацією військової адміністрації, нині у Кривому Розі зареєструвалися 65 тисяч вимушених переселенців. Станом на кінець вересня на обліку у криворізькому міськрайонному центрі зайнятості перебували 3863 людини, серед них близько 400 внутрішньо переміщених осіб.
Читайте також
"Основним завданням є працевлаштування людей з інвалідністю". Як у Дніпрі працює підприємство УТОС
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
