Буржуйки для ЗСУ виготовляє волонтер Владислав Карий у Крижополі, що на Вінниччині. Вони обігрівають захисників у Сумській, Харківській, Донецькій, Херсонській, Миколаївській та Луганській областях. Одна із останніх потрапила до оборонців, які взяли Лиман. Про те, як вирішив робити "печі", чому деякі із-них називаються "кабанчиками" — волонтер розповів Суспільному.
Наприкінці квітня чоловік разом із однодумцями заснував благодійний фонд "БлагоДар Вінниччини", спрямований на допомогу ЗСУ. Щотижня возить допомогу оборонцям на позиції. Під час однієї із таких поїздок побачив потребу в обігрівачах. Так виникла ідея робити буржуйки.
"Заїхали на Краматорськ, це був кінець літа. У хлопців після великих дощів у бліндажі була вода по коліно. Їхали від них, і розумів, що на носі осінь буде холодно і потрібно якось допомогти з обігрівом. Вирішив робити буржуйки. До цього варив таку для себе ще до вторгнення, щоб обігрівати майстерню. Тож досвід був. Основа буржуйки — газовий балон. Спочатку мав декілька своїх та трохи металолому. Із них зробив дві буржуйки, завіз хлопцям, і вони їм дуже сподобалися", — розповідає Владислав Карий.
"Працюю вечорами, іноді до двох годин ночі"
Прохання допомогти із матеріалами чоловік опублікував у соцмережі. Люди почали, каже, активно відгукуватися.
"Зараз не можу сказати, що не вистачає матеріалів. Не вистачає часу. Живу у приватному секторі, маю город та господарство, за яким потрібно доглядати. Додому після роботи приїжджаю біля шостої вечора. Тому працюю в основному вечорами, іноді до часу чи двох годин ночі. Багато хто хоче допомогти, але моя майстерня невелика. Два майстра у ній не помістяться. Тому працюю сам. За необхідності можу навчити, як це робити. Мене запрошували у ПТУ, там також навчаються зварювальники. Я їм дав креслення, пояснив, що та як робити. Наразі вони також виготовляють буржуйки".
Загалом Владислав Карий зробив 13 буржуйок. Виготовляє їх двох типів — вертикальні та горизонтальні.
"Перші сім штук зробив із балоном, який стоїть вертикально. Зробив трафарет і на кожній сірою фарбою малював тризуб та номер від 1 до 7. Потім подали ідею, що можна робити буржуйки лежачими, де балон йде горизонтально. Вони мені чомусь нагадали поросятка. Тому зробив трафарет і на кожну наношу назву — "кабанчик". Вона так розійшлася, що люди в магазинах впізнають і кажуть: "О, це він кабанчики робить". На передовій хлопці дуже їм тішаться".
"Кожну буржуйку тестую для безпеки"
Перед тим, як відправити оборонцям, кожну із них перевіряє.
"Кожну буржуйку тестую. Вона повинна не лише давати тепло, а й не диміти всередину, бо від такого диму можна вчадіти. Якщо хлопці її заберуть, маю бути впевненим, що для них немає ризиків. Крім того, газові балони пофарбовані звичайною фарбою. Мені потрібно її випалити. Потім обробити антикорозійною речовиною і розчинником. Лише тоді можна фарбувати. Для цього замовляю вогнетривку чорну фарбу", — говорить Владислав Карий.
За його словами, якщо ні на що не відволікатися, за один день можна зробити дві буржуйки. Але оскільки стільки часу не має, то працює конвеєрним типом.
"У будні після роботи роблю заготовки. У суботу зварюю їх у буржуйку. У неділю — фарбую. Коли висохнуть, передаю волонтерам або ж сам везу хлопцям, — каже чоловік. — Дуже багато людей звертаються із тим, щоб придбати буржуйки для себе. Мене, чесно, це трохи обурює. Пояснюю, що лише після війни. Поки не переможемо, робитиму лише на потреби ЗСУ".
"Кожна буржуйка має пристосування для приготування їжі та сушки взуття"
Основне завдання буржуйок — це сушка берців, приготування їжі та тепло. Для цього кожна має пристосування, яке знімається.
"Щодо функціоналу, то для мене у пріоритеті завжди вага й об'єм. Вони мають бути легкими й невеликими, щоб хлопці у разі чого могли перенести, забрати із собою. У мене легкове авто. У багажник влазить три буржуйки в розібраному стані. Розбираються буквально за 2-3 хвилини", — розповідає Владислав Карий.
Владислав Карий працює керівником одного з відділів на підприємстві, яке також виготовляє буржуйки з волонтерською метою. Але іншого типу — великі, з труб. Консультує щодо того, як їх виготовляти, які є нюанси. Каже, що у планах також зробити подібну піч.
"До мене зателефонували із київського підприємства, яке займається металочерепицею. Сказали, що до них надходить метал намотаний на труби великого діаметру. Можуть віддати їх безкоштовно. Заїхав туди дорогою із волонтерської поїздки. Тепер маю сім таких труб. Планую із них зробити нові великі буржуйки. Схиляюся до назви "козак", — каже Владислав Карий.
Читайте також
- На Вінниччині колишні безхатченки виготовляють окопні свічки для захисників
- "Снайпер — це не тільки стріляти". Історія нацгвардійця з Вінниччини
