Досвід партизанської боротьби українських повстанців та їхні успіхи у спорудженні підземного житла перебрали учасники інших воєн у світі. В Україні, і на Рівненщині зокрема, підпільники облаштовували підземелля, у яких не просто зберігали продукти, спорядження чи зброю, а й навчалися, відпочивали та готували їсти протягом кількох місяців поспіль.
До 80-річчя з часу створення Української повстанської армії спільно з журналістом Суспільне Рівне, істориком Олексієм Бухалом розповідаємо про тривалий спротив повстанців, їхнє життя та побут під землею.
Конспіративні житла українських повстанців
Розпочали будувати криївки ще за часів, коли на заході України діяло підпілля ОУН.
"Це були 1940-41 роки. Підпільники знаходились у тяжких умовах, адже потрібно було десь переховуватись. Тож була вказівка від керівництва будувати так звані "зимівники" — це і є ті самі криївки" — розповідає історик, дослідник УПА Ігор Марчук.
Згодом вже повстанці у таких підземних житлах зберігали харчі, спорядження, зброю. Взимку земляні схованки були місцем порятунку, навчання та створення агітпродукції. Споруджувались спеціально обладнані бункери для друкарень, щоб персонал з обладнанням не виявляв ворог, додає історик.
Українські підпільники маскували вентиляційні канали та дбали про опалення: облаштовували криївки буржуйками або примусами. Хоча використовували їх рідко, аби не видати себе.
"Якщо криївка була не під хатою, а десь у полі чи в лісі, то над нею був тонкий шар ґрунту і тепло самого приміщення розтоплювало поверх сніг і залишалась чорна пляма. Це був демаскуючий фактор", — зауважує Ігор Марчук.
Криївки та бункери були проблемою для енкавеесівців. Вони довго виявляли місця таких підземель, розробляли спеціальні методички та інструкції з необхідними порадами для поплічників.
Успіхи у споруджені підземних жител
Пізніше український досвід конспірації радянські спецслужби застосовуватимуть за кордоном, зокрема, у воєнній кампанії у В’єтнамі.
"Дослідники Другої світової війни вважають криївки українським брендом. Попри певні спроби місцевих партизан у Прибалтиці, українські підпільники досягли значно більших успіхів у спорудженні підземних жител", — каже журналіст та історик Олексій Бухало.
Він додає: вже через два-три роки разом із поширенням та організацією УПА, облаштування криївок вдосконалюють, а наприкінці 40-х років їхнє будівництво стає мистецтвом, на якому спеціалізувалися окремі фахівці.
Бункерна війна
Подекуди про безпеку підпільників у криївці дбали чатові, які стежили за ситуацією ззовні, вони пильнували кожен звук навколо.
Олексій Бухало розповідає, що спочатку підпільники облаштовували криївки поруч з господарствами родичів, а коли енкавеесівці почали виявляти такі зв’язки та переселяти неблагонадійні сім’ї — повстанці взялися вербувати молодих комсомольців, керівників колгоспів та інших партійців.
"Вони розуміли, що потрібно будувати криївки у тих людей, на яких не буде відразу падати підозра, що вони підтримують українських повстанців. Але чим далі, то це ставало складніше робити, бо за те, що людина допомагала повстанцям, дозволяла будувати бункер на своєму господарстві, було введено термін ув'язнення — 25 років", — додає історик Ігор Марчук.
Наприкінці 40-х років у чекістів з’явився спеціальний термін "бункерна війна", який означив зусилля радянської влади на подолання українського підпілля. Волинськими селами ходили спеціально навчені фахівці, енкавеесівці організовували агентурні мережі.
"Коли НКВС знало, що є криївка, то не чіпали її. Вони просто відстежували, хто приходив, звідки приходили, що несли, а нападали весною, коли ці хлопці були знесилені, щоб легше було добути інформацію. Звичайно, ті, хто виходили через пів року на повітря, були підсліпуваті" — розповідає директор Костопільського районного краєзнавчого музею Анатолій Вакулка.
Чіткий розпорядок дня
Жити декілька місяців у криївці було надскладним випробовуванням для українських повстанців.
Для того, аби зняти психологічне напруження, яке виникало від тривалого перебування у замкнутому просторі, керівництво підпільників розробляло розпорядок дня.
"О шостій ранку вони прокидалися, робили зарядку, потім снідали. З восьмої до дванадцятої вивчали основи різних наук та предметів: окрім читання Святого письма, це були курси політичної грамотності, географії, будови зброї, військової тактики. З 12:00 до 14:00 повстанці обідали, а потім знову вчилися. З 17:00 до 18:00 вечеряли, а далі чистили зброю. Це було святе. О 20:05 — вечірня молитва і сон", — описує директор музею.
Видавнича діяльність у криївках
Окрім навчання, у криївках займалися іншими справами: створювали листівки та агітаційну продукцію.
"Видавнича діяльність у криївках — унікальне явище в історії партизанського руху. Підпільники створювали плакати та активно розповсюджували їх серед українців. Деякі зразки потрапляли за кордон та інформували міжнародну спільноту про істинне обличчя радянської влади", — зауважує Олексій Бухало.
Згадує журналіст Суспільного про художника Ніла Хасевича, який у криївці створив образ української візуальної пропаганди.
"Це були карикатури, нагороди, бофони. У надскладних умовах він вирізав дереворити й навчав цьому ремеслу учнів", — розповідає Ігор Марчук.
Читайте також: В сільській хаті на Рівненщині виявили оригінали Ніла Хасевича. Куди передадуть знахідки
З початком п’ятдесятих років XX століття підпільникам стає складніше протистояти спецслужбі багатомільйонної держави. У різних місцях викривали криївки.
"Там довгий час дерманці добували камінь для власних будинків чи на продаж, і в цих каменоломнях була влаштована чимала криївка, де перебували кілька загонів повстанців. А на початку 1945 року вона була виявлена і кілька тижнів спеціальний підрозділ внутрішніх військ НКВС займався тим, що штурмував, викурював звідти повстанців, підривав ходи", — розповідає кандидат історичних наук.
Схеми з описами, інструкції та методики з виявлення криївок радянські спецслужби пізніше використовуватимуть у різних воєнних кампаніях за кордоном.
Олексій Бухало додає: про успіх конспірації повстанських жител свідчить неоголошена війна радянських спецслужб, що активно тривала декілька років. Досконалі криївки підтверджують, наскільки українці прагнули власної незалежності.
Читайте також
- Клима Савура в бронзі "приймала" його зв'язкова: як 20 років тому у Рівному постав пам'ятник організатору УПА на Волині
- Історія УПА на Рівненщині у віртуальній виставці: на сайті бібліотеки доступні матеріали з грифом "цілком таємно"
- У Рівному всімнадцяте стартує Фотовернісаж на Покрову
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
Ми у Twitter
