Перед опалювальним сезоном у Кременчуці замінюють котли та закупляють мобільні котельні для обігріву житлових будинків. А місцеві жителі утеплюють свої будинки або ж переходять на індивідуальне чи дров’яне опалення. Це роблять, зокрема, через руйнування теплоелектроцентралі російськими ракетами.
"У цьому будинку мешкав наш дідусь. Потім ми його використовували як дачу. У мами тут великий город, кури живуть, собака. І літом ми всі тут відпочивали разом із сім’єю. У квартирах, де ми мешкаємо, не зрозуміло, яка буде якість опалення. А тут ми зможемо усією великою родиною розміститися і зимувати", — каже жителька Кременчука Надія Мала.
Родина Надії облаштувала у приватному будинку у Кременчуці нову систему опалення.
Опалювати дім будуть не за рахунок води, а нагрітим повітрям. На переобладнання витратили до 25 тисяч гривень. Це зробили за два місяці.
"Якби ми зараз підпалили дрова, через 20 хвилин у хаті вже було б тепло. По периметру будинку ось така труба пущена 150 (міліметрів – ред.) діаметром. І вона працює як і батарея", — говорить житель Кременчука Сергій Чобенко.
"Ми вже домовилися святкувати тут Новий рік, вже придумали, де будемо ставити ялинку. Раніше тут йшло газове опалення централізоване. Тут під усіма вікнами також по всьому будинку йшли батареї. Але у зв’язку з нинішньою ситуацією ми вирішили, що краще буде зробити якесь автономне (опалення – ред.), щоб не залежати від ТЕЦ і від міста в цілому", — розповідає жителька Кременчука Надія Мала.
Після кількох російських обстрілів зазнала руйнувань теплоелектроцентраль у Кременчуці, яка має забезпечувати опаленням та гарячою водою частину місцевого населення. Зокрема, після ракетного удару, який був у квітні, вартість відновлення об’єкта оцінювали у щонайменше 500 мільйонів гривень. Начальник обласної військової адміністрації Дмитро Лунін раніше повідомляв про те, що запустити ТЕЦ мають до початку опалювального сезону, а як альтернативу розглядали будівництво двох котелень. Нині ж показувати в ефірі теплоелектроцентраль та інші об’єкти критичної інфраструктури не дозволяють.
"Через постійну загрозу російських ракетних ударів ми змушені перебудувати систему опалення так, щоб вона не залежала від одного джерела теплової енергії. Для цього проводимо реконструкцію існуючих котелень, встановлюючи на них нові потужніші котли. А також відновлюємо законсервовані потужності міських підприємств, підключаючи їх до міської мережі. Ще один напрям – придбання мобільних котелень, які можна у разі потреби швидко встановити у будь-якому районі міста й обігрівати кілька багатоповерхівок", — написав на своїй сторінці у Facebook Кременчуцький міський голова Віталій Малецький.
Крім того, місцевих закликали за можливості перейти на індивідуальне опалення.
"Дім перейшов так, як у Кременчуці трапилася така подія, що ми залишилися без централізованого опалення. То наші жителі всі вимушені були перейти на індивідуальне опалення. Думаю, що це допоможе нам якось пережити цю зиму", — говорить жителька Кременчука Віра Санакоєва.
Згідно з законодавством, аби перейти на індивідуальне опалення, люди мають ухвалити таке рішення на загальних зборах та визначити уповноваженого представника. Потім слід подати заяву та протокол зборів на розгляд спеціальної комісії при виконавчому комітеті. Останній дає дозвіл на відключення від централізованого опалення. Далі мешканці отримують технічні умови на від’єднання, проєкт відключення будівлі та влаштування в ній індивідуального опалення.
"Є документи у людей на руках – вони на підставі цих документів далі укладають угоду з виконавцем робіт, закупляють необхідне обладнання – котли і труби, радіатори", — каже голова громадської організації СББ "УСІ" Сергій Машковський.
"П’ять чоловік оплатить 70-80 тисяч гривень, а решту хто буде платить? Там же виходить 70-80 тисяч гривень. Треба купити котел, проєкт на 10-15 тисяч (гривень – ред.), далі всякі трубочки, все. У нас централізоване опалення. Обігрівачі в мене є, гаряча вода – я водонагрівачі купила й поставила", — розповідає жителька Кременчука Галина Золотаренко.
Будинки без індивідуального опалення мешканці, зокрема, утеплюють та перевіряють електромережі.
"Замінили вікна у під’їздах для того, щоб краще утримувати наше тепло. Мешканці кажуть, що це дуже гарно. Поставили іще одні двері тамбурні такого ж типу – металопластикові. У нашому будинку є індивідуальний тепловий пункт, який ми встановили років три тому. Це розподіл, правильний розподіл енергії теплової. Але ж не є допоміжним засобом на обігрів. Ціль – зберегти певну частину цього тепла", — говорить голова ОСББ у Кременчуці Олександр Цемох.
Подробиць про забезпечення опалення у Кременчуці на цю зиму ні місцева, ні обласна влада не розголошує.
