Театри, будинки письменників та церкви: підбірка українських пам'яток мультикультурних Чернівців

Театри, будинки письменників та церкви: підбірка українських пам'яток мультикультурних Чернівців

Театри, будинки письменників та церкви: підбірка українських пам'яток мультикультурних Чернівців
Будинок, в якому жила Ольга Кобилянська. Джерело: Суспільне Чернівці

У Чернівцях здавна жили люди різних національностей та культур — завдяки цьому тут залишилися різні пам'ятки від євреїв, поляків, німців, вірменів, румунів та українців. Про це пише голова Українського Народного Дому Володимир Старик у книзі "Чернівці мультикультурні".

До Дня міста розповідаємо про пам'ятки української громади, яка сформувалася на Буковині ще тоді, коли регіон був у складі інших держав.

Розпочати свою прогулянку можна від Миколаївської церкви, що на вулиці Сагайдачного, 83. Церкву збудували у 1607 році. Українська історія пов'язує цю церкву з подіями епохи Хмельниччини. За переказами, у церкві відспівували сина Богдана Хмельницького Тиміша, якого вбили під час походу молдавських військ.

У стилі українського бароко у 1820-х роках збудували Успенську церкву УГКЦ, що на вулиці Руській, 28. Храм впродовж двох століть був осередком духовного життя чернівецьких греко-католиків.

Українські пам'ятки мультикультурних Чернівців
Успенська церква. Суспільне Чернівці

Зразком українського модерну є будинок на вулиці Лесі Українки, 16. Його спорудили за проєктом львівського архітектора Івана Левинського.

Українські пам'ятки мультикультурних Чернівців
Будинок на вулиці Лесі Українки, 16. Будинок на вулиці Лесі Українки, 16. Джерело: Instagram / andre_tamaz

Центром громадського та культурного життя української громади в Чернівцях був Народний Дім на вулиці Якоба фон Петровича, 2. Першим головою товариства Народного Дому був професор вищої реальної школи Єротей Пігуляк. Згодом він став депутатом буковинського сейму та австрійського парламенту. Пігуляк жив на вулиці Драгоманова, 18.

Народний Дім набув теперішнього вигляду на початку ХХ століття, коли його головою був відомий юрист Володимир Ясеницький. У його будинку на вулиці Горького, 21 гостював композитор Микола Лисенко.

Театри, будинки письменників та церкви: підбірка українських пам'яток мультикультурних Чернівців
Театри, будинки письменників та церкви: підбірка українських пам'яток мультикультурних Чернівців. Суспільне Чернівці

Хоча ще в 1851 році в чернівецькій гімназії запроваджено вивчення української мови та літератури, лише через майже 40 років у Чернівцях заснували першу українську середню школу. У 1904 році для неї спорудили будинок на вулиці Загула, 8.

Професорами цієї гімназії були найвизначніші українські вчені Буковини – Юліан Кобилянський та Василь Сімович, а також майбутній професор Варшавського університету Мирон Кордуба. Директорами гімназії були Корнелій Козак та майбутній міністр освіти уряду ЗУНР Агенор Артимович.

Перша українська гімназія
Перша українська гімназія. Суспільне Чернівці

У 1906 році товариство Народного Дому збудувало "Бурсу імені Осипа Федьковича" на вулиці Федьковича, 10. Це було щось на зразок гуртожитку. Він був потрібен, аби українські діти з сіл також мали можливість навчатися в Чернівцях. З 1906 року у власному будинку на вулиці Федьковича, 10.

Ще в австро-угорський час в університеті почала діяти кафедра української мови та літератури. Її очолював професор Степан Смаль-Стоцький, який мешкав на вулиці Шевченка, 55. У нього гостювали Іван Франко та Михайло Коцюбинський.

Учнем Смаль-Стоцького був письменник та професор Осип Маковей та український філолог Василь Сімович.

Українські пам'ятки мультикультурних Чернівців
Будинок, де жила Климентина Ганкевич. Суспільне Чернівці

У колишньому будинку лікарського товариства на вулиці Горького, 21 мешкала Климентина Ганкевич – перша жінка Буковини, яка здобула вищу освіту та титул доктора філософії.

Українське театральне життя Чернівців протікало в старому театрі, який не зберігся, на вулиці Шкільній, 6 та в новому театрі на Театральній площі, 1. Там виступали місцеві колективи та гастролювали українські театральні трупи з Галичини. В приміщеннях обох театрів та на площах перед ними відбувалися також українські національні маніфестації, зокрема святкування 100-річного ювілею української літератури в 1898 році та Буковинське Віче 1918 року.

Українські пам'ятки мультикультурних Чернівців
Театр, де виступали українські артисти. Суспільне Чернівці

Буковинський письменник Юрій Федькович дитиною навчався в окружній школі на вулиці Шкільній, 4. Певний час письменник жив у готелі "Під чорним орлом" на Центральній площі, 7. Останні роки життя він жив і редагував першу українську газету області "Буковина" в приміщенні товариства "Руська Бесіда" на Соборній площі, 10. Зараз там діє літературно-меморіальний музей письменника.

Українські пам'ятки мультикультурних Чернівців
Будинок, де мешкав Юрій Федькович. Тепер тут музей. Суспільне Чернівці

На вулиці 28 червня, 36 жив поет, драматург та композитор Сидір Воробкевич. Він навчався у гімназії на вулиці Емінеску, 1. Діяльність Воробкевича як композитора та диригента пов'язана із будівлею філармонії.

Письменниця Ольга Кобилянська разом з родиною мешкала у Чернівцях у понад десяти орендованих помешканнях. Після Першої світової війни Кобилянська жила на другому поверсі будинку на Центральній площі, 5. Останні роки життя письменниці минули у її власному будинку, який вона купила за гонорар за твори. Зараз там діє меморіальний музей Кобилянської.

Будинок, в якому жила Кобилянська, на Центральній площі
Будинок, в якому жила Кобилянська, на Центральній площі. Будинок, в якому жила Ольга Кобилянська. Джерело: Суспільне Чернівці

Політичним лідером української громади був Микола Василько, чий дім на вулиці Шевченка, 40 прикрашає кований вензель на брамі. Президент буковинської України в 1918 році був Омелян Попович жив на вулиці Гонти, 4.

Українські пам'ятки мультикультурних Чернівців
Фрагмент брами та фасаду будинку, де жив Микола Василько. Суспільне Чернівці

На вулиці Кобилянської, 34 розташовувалося консульство Української Народної Республіки, в якому захищав права українців консул Михайло Догомиля. У листопаді 1918 року у ратуші містом керував перший український бургомістр Осип Безпалко.

Суспільне показувало, як відзначають День міста та як реагують на цьогорічний формат святкування:

Що відомо

  • У Чернівцях 8-9 жовтня відзначають День міста. У програмі — екскурсії містом, квести, виставки та мініфестивалі.

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected]

На початок