28 вересня у Коломиї на Алеї слави поховали військового 10 гірсько-штурмової бригади Любомира Бордуна. До великої війни чоловік працював начальником управління освіти Коломийської міськради. Попрощатися з бійцем прийшли сотні людей, повідомляє кореспондентка Суспільного з місця події.
Любомир Бордун пішов воювати з перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Воїн брав участь у боях за Сєвєродонецьк.
9 вересня військового відзначили медаллю "Захисник України" від Ради національної безпеки та оборони України. Він не встиг її отримати особисто. 23 вересня Любомир Бордун загинув від осколкового поранення на Бахмутському напрямку. Нагороду передали рідним полеглого.
На похорон приїхав друг та побратим загиблого Олег Токарчук. Він каже, воювали пліч-о-пліч у 10 гірсько-штурмовій бригаді.
"Любомир з перших днів був відповідальним воїном. Він став мінометником та керував ротою мінометників. Усьому навчався сам: і балістику, і військову справу, ще й вчив своїх товаришів. Такі люди, як Любомир і інші українські бійці, вони не повинні гинути", — каже капітан медичної служби Олег Токарчук.
Прощалися із загиблим захисником Любомиром Бордуном в соборі Преображення Христового УГКЦ.
Серед тих, хто прийшов вшанувати пам'ять бійця, була його колега Леся Бєлявська. Жінка знала його, бо працювали на одному округу.
"Надзвичайно була щира комунікабельна людина. Зараз розумієш, що біля тебе дійсно була особистість з великої букви, й дуже сумно, гірко, що отакі люди, яким би жити, приносити користь нашій державі, нас покидають", — розповідає Леся Бєлявська.
Після відправлення заупокійної служби у храмі похоронна процесія рушила середмістям Коломиї. Дорогу загиблому герою Любомирові Бордуну встеляли живими квітами, а коломияни ставали навколішки.
Так пригадує Любомира Бордуна під час навчання в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника його куратор Сергій Шарин.
"Вже після закінчення університету ми дуже швидко стали друзями, перейшли на "ти" й до останніх днів переписувалися. Його остання фраза була: "Зідзвонимося, коли я вийду з бойових". І ми не змогли зідзвонитися", — каже Сергій Шарин.
Поховали Любомира Бордуна на Алеї слави на коломийському кладовищі. Військовому було 38 років. У нього залишилися дружина та двоє дітей.
27 та 28 вересня у Коломийській громаді оголосили днями жалоби за загиблим воїном.
Читайте також
- У бою з окупантами загинули два воїни з Івано-Франківщини Валерій Шихов та Руслан Куціль
- У бою з російськими окупантами на Донеччині загинув воїн з Прикарпаття Юрій Мокрійчук
- На Донеччині загинув військовий із Ворохти на Франківщині Юрій Доброцький
Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
