Як говорити з людиною, яка воює: поради полтавської психологині

Як говорити з людиною, яка воює: поради полтавської психологині

Як говорити з людиною, яка воює: поради полтавської психологині
Фото: pexels.com

Аби підтримати людину, яка воює, потрібно розповідати про хороші новини. Про це Суспільному розповіла полтавська психологиня Наталія Панченко. Яких тем краще уникати у розмові з військовими, які були на фронті, − читайте у матеріалі.

У розмові з військовим, який воює, не слід повністю уникати поганих новин, якщо вони важливі. Але такі новини не мають бути основним повідомленням.

"Військовий просто хоче знати, що з близькими людьми все гаразд, що вони в безпеці й чекають його".

Крім того, не варто розпитувати, як людина себе почуває.

"Військові сприймають такі питання як дилетантські, бо нічого не можуть сказати з того, що бачили, близьким. Це не можна передати. Це можна тільки пережити. А краще таке взагалі не переживати. Тому у військового виникає когнітивний дисонанс, як можна сказати про те, чого людина в принципі не здатна зрозуміти".

У спілкуванні з військовими, які були на фронті, психологиня не радить запитувати чи там страшно та чи є у шанси перемогти.

"Звісно, страшно. Зайвий раз нагадувати військовому про його страхи – не найкращий спосіб підтримати бойовий дух. Людина, яка воює, щиро вірить у перемогу і хоче відчути тилову підтримку та мотивацію. Людина все ж таки ризикує життям за нашу країну, за нас, і будь-які фрази, які змінюють цю впевненість – не найкращі".

Крім того, Наталія Панченко не радить говорить такі фрази:

  • "Я за тебе хвилююся". Бо тоді у військового складається враження, що він є основною причиною страхів і переживань у родині.
  • "Нащо ти туди пішов?" Не треба знецінювати такий крок, бо люди , які воюють, свідомо це обрали.
  • "Коли вже та війна закінчиться?"
  • "Коли військовий чує таку фразу, йому знову доводиться і вас заспокоювати, і знаходити ресурс для впевненості. Ресурс йому там потрібен для іншого".
  • "Російська армія не вміє воювати". Військові не бажають чути, що армія, проти якої ми воюємо, ні на що не здатна. Не варто казати, що вони воюють проти слабших, бо це знецінює вклад наших військових.

З людиною, яка повернулася з фронту, треба спілкуватися спокійно, без переживань.

"Треба розуміти, що військові, які були в зоні бойових дій, безпосередньо бачили небезпеку, розуміли її характер. Вони звикли жити в умовах постійного ризику для життя, при тому ефективно зберігаючи його, якщо повернулися. Для нас, цивільних, небезпека дуже розмита, вона далеко, і часто романтизована художніми фільмами про війну".

Читайте також:

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди