Легенда про дивака-капітана: історія чернігівського військового Григорія Остапенка

Легенда про дивака-капітана: історія чернігівського військового Григорія Остапенка

Суспільне Чернігів разом із чернігівським істориком Володимиром Пилипенком розпочинає нову рубрику, де йтиметься про відомих воєначальників, які народилися на Чернігівщині або тісно з нею пов'язані. Тут ми розвінчуватимемо міфи й відкриватимемо вам очі на маловідомі факти з життя історичних персоналій.

Є у Чернігові відома багатьом легенда про дивакуватого капітана, який запускав своїх гостей у власний будинок через балкон. Навіть будинок зберігся, його час від часу показують на екскурсіях містом. Будинок справді красивий і вирізняється своєю архітектурою з-поміж чернігівських пам'яток. Тим дивніше виглядає легенда і тим цікавішою стає постать самого капітана.

Хто ж він такий, Григорій Остапенко?

Григорій Кузьмич, або Косьмич, Остапенко народився 1874 року, походив зі старовинної чернігівської родини. Не надто заможної, але зовсім не бідної. Члени родини обіймали керівні посади у різних муніципальних структурах. Саме же Григорій вирішив будувати кар'єру військового. Освіту він здобув спочатку у Чернігівській духовній семінарії, а потім у Чугуївському юнкерському училищі. Військову службу розпочав у 20 років. Поступово отримував нові звання та зростав по службі.

Легенда про дивака-капітана: історія чернігівського військового Григорія Остапенка
Нагорода Святої Анни. ФОТО: Володимир Пилипенко

Водночас отримував різні нагороди за участь у військових кампаніях. Так, "за отличіе въ діълахъ противї Китайцевъ" нагороджений орденом Святого Станіслава третього ступеня, "за отличіе въ делахъ потивъ Японцевъ" під час Російсько-Японської війни нагороджений орденом Святої Анни третього ступеня та орденом Святого Станіслава другого ступеня. Згодом список нагород поповнили ордени Святого Володимира та нагородна зброя. Як для не дворянина, Григорій Остапенко отримав багато нагород, що засвідчує його професійність як військового.

Легенда про дивака-капітана: історія чернігівського військового Григорія Остапенка
Нагорода орденом Святого Станіслава третього ступеня. ФОТО: Володимир Пилипенко

У відставку з армії Григорій Остапенко пішов у 1911 році у званні штабскапітана 21 Туркестанського стрілкового полку.

Чому ж легенда говорить про дивакуватого відставного моряка? Річ у тому, що з початком І Світової війни Григорій Остапенко повернувся на службу, але вже на флот, де він дослужився до звання капітана І рангу. Про подальшу долю Григорія Остапенка відомостей, на жаль, немає.

Легенда про дивака-капітана: історія чернігівського військового Григорія Остапенка
Плакат часів російсько-японської війни. ФОТО: Володимир Пилипенко

Легенда про дивака-капітана, вочевидь, з'явилася значно пізніше і результатом змішання у пам'яті містян кількох фактів про родину Остапенків. По-перше, хтось із родини справді володів будинком на Хлібопекарській вулиці. Але не Григорій Остапенко. По-друге, сам герой нашої розповіді таки був капітаном, але значно пізніше часу побудови будинку. По-третє, нетипова архітектура будинку могла стати приводом для роздумів і фантазій містян.

Легенда про дивака-капітана: історія чернігівського військового Григорія Остапенка
Будинок Остапенків. ФОТО: Володимир Пилипенко

Хай там як, але уродженець Чернігова і випускник Чернігівської духовної семінарії Григорій Кузьмич Остапенко залишається цікавою персоною у міській історії.

Читайте також:

Битва під Лоєвом, або як виконати наказ ціною власного життя

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди