Великдень у гуцульській Криворівні - традиції в умовах карантину

Великдень у гуцульській Криворівні - традиції в умовах карантину

Великдень у гуцульській Криворівні - традиції в умовах карантину Facebook

Що таке розумна віра, жертовна любов, солідарність у час пандемії COVID-19 та як святкуватимуть цього року Великдень на Гуцульщині, журналістам Суспільного розповів настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України, що в Криворівні на Івано-Франківщині, отець Іван Рибарук.

Великдень у гуцульській КриворівніFacebook

Великдень у гуцульській Криворівні

Віра має бути розумною

- Я вважаю, що бездумне ходіння до храму чи будь-яких громадських місць без захисту - це є спокушування Бога. Господь і так несе наші немочі. Може не варто на нього накладати додатковий тягар, щоб він нас - нерозумних - захищав, бо ми хочемо показати, що ми віримо в Бога. Віра має бути розумною. Коли святкуємо Різдво Христове, є такий піснеспів. Він звучить так: "Різдво твоє, Христе Боже наш, засвітило нам світло розуму". Мені здається, що зараз дуже важливе не тільки світло віри, але й світло розуму. Бо віра без діл - мертва. А першим нашим ділом є мислити. Мислити і діяти розумно - це наша дія.

Треба увімкнути режим жертовної любові

- Любити - це оберігати. Любити Бога - це також оберігати і його творіння - церкву, людей. Я завжди опираюся на Святе Писання. То для мене головне джерело мудрості. І Апостол Павло у другому посланні до Тимофія сказав такі слова: "Бог не дав нам духа страху, але дав нам духа сили, духа любові і духа розсудливості". Те, що Бог дав духа любові, ми знаємо, духа сили - також, а про розсудливість треба собі й іншим нагадувати.

Коли ми будемо розсудливі, страх пропаде. Розсудливість допомагає трішки краще мислити, опертися на науку. Розсудливість і обережність - це зараз найважливіше після любові і сили. "Наша сила в немочі пізнається", - каже Господь. Треба увімкнути режим жертовної любові, а не егоїстичної. Дуже часто ми любимо церкву заради себе в церкві, а не церкву як спільноту. Ми першими повинні подбати не лише про себе, а й про інших людей, щоб не стати для них джерелом небезпеки. Коли ти над цим розмірковуєш, то страх пропадає, з'являється обачність.

Великдень у гуцульській КриворівніFacebook

Великдень у гуцульській Криворівні

Ми солідарні

- Слава Богу, в нас у селі безпечно - немає хворих. Але є інший момент - момент солідарності. Солідарності з тими в Україні, хто вже захворів. І ця солідарність важлива особливо для тих людей, хто живе у місті. Бо в Криворівні можна вийти в ліс. Я людям кажу: "В нас найкращий захист - це піти в ліс. Далеко, де нікого нема. А що робити людям у містах?"

Великдень у гуцульській КриворівніPinterest

Великдень у гуцульській Криворівні

Великдень в Криворівні в умовах карантину

- В суботу ми будемо освячувати паску по присілках, віддалених і близьких, щоб зменшити концентрацію людей - одна-дві людини від хати. Бо, скажімо, якщо на присілку 20-30 хат, це не те, коли прийде усе село - з 500 обійсть. Ми мусимо дотримуватися настійливих рекомендацій про зібрання людей. Їх треба виконувати. Це ознака нашої свідомості, а не рабської заляканості. Гірські села - це не рівненькі вулички, якими можна проїхати автівкою і покропити кошики біля будинків. В нас трошки інакше, тому вирішили, що люди приходитимуть до каплички, стоятимуть на віддалі 2 метри один від одного. І це буде безпечне святкове освячення пасок. Я сподіваюся, що люди одягнуться у святкові гуцульські строї. Ми поспіваємо "Христос Воскерес", і вітальне слово прозвучить. В селі на восьми локаціях святитимемо. Ось так ми Криворівню роззосередили.

"Гріти діда" - традиції Великодня у Криворівні

- Під час Страсного тижня діти заходять у кожну сільську домівку "Гріти діда". Вони промовляють: "Гріти діда, гріти діда, печіть паски, печіть бабки, за три дні Великдень". За це їм дають ласощі, хресні батьки - писанки. Діти обходили практично усі обійстя в селі. Зараз цього немає. Я рекомендував, щоб вони ішли лише до тих, до кого і так ходять під час карантину, - діда з бабою, сусідів, можливо близької родини.

Ми не будемо правити Хресну дорогу, як завжди ми в церкві правили у п'ятницю. Але я попросив, щоби люди, коли йтимуть до Плащаниці, помолилися біля кожного хреста Хресної дороги і поставили лампадочку. Хай це буде жива Хресна дорога.

Ходіння до Плащаниці. Кожен мешканець хати йде до Плащаниці. Ми цьогоріч поставили умову, щоб в церкві не було більше двох людей одночасно, не цілувати ні Плащаницю, ні ікони, ні хрести. Поклонитися і все. При вході до храму є і антисептики, і вода, щоб помити руки.

Великдень у гуцульській КриворівніFacebook

Великдень у гуцульській Криворівні

Буде скорочене нічне богослужіння. Тримати людей на вулиці нерозумно, бо холодно. Вирішили відправити літургію у вранішній час і посвятити паски тим, хто буде біля храму.

Поливаний понеділок. Я попросив, щоб діти не обливали один одного біля храму, як це звично робилося. В нас ще є така добра традиція - забави біля церкви. Їх також не буде. Але я попросив, щоб усі люди йшли дзвонити в дзвони. Щоб три доби в нас дзвони дзвонили. Таким чином ми постійно сповіщатимемо про про величне свято Воскресіння Господнє.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди