31 рік тому, літо 1991-го, Крим. У Форосі зустрічаються перший і останній (в майбутньому) президент СРСР Михайло Горбачов і перший (теж в майбутньому) президент України Леонід Кравчук. Двоє лідерів гуляють вздовж моря. Пахне равликами та ялівцем. Вони говорять про майбутнє України.
Якою була роль Михайла Горбачова в "серпневому путчі", розпаді СРСР та проголошенні української Незалежності і чому він до останнього не хотів "відпускати" Україну? Суспільне публікує спогади про участь Горбачова в подіях тридцятирічної давнини з фільму "Колапс. Як українці зруйнували історію зла".
Михайло Горбачов показує світлину, на якій він у молодості, Москва, 2017 рік. Фото: by Kyodo News Stills via Getty ImagesТими днями 1991-го, про які розповідає Суспільне, Горбачову шістдесят років. Він нещодавно став першим президентом СРСР. І планує підписати нову угоду між республіками, змінивши відносини з центром. Саме цей його план спровокував "серпневий путч", який своєю чергою призвів до незалежності України та розвалу Радянського Союзу.
Чи знав Горбачов про "серпневий путч" і чи був серед заколотників ДКНСДКНС або "ГКЧП" — Державний комітет з надзвичайної ситуації. Це самопроголошений орган, який планував усунути президента СРСР Михайла Горбачова та зберегти Союз. Серед путчистів були вищі керівники країни: віце-президент Геннадій Янаєв, голова Ради Міністрів Валентин Павлов, міністр оборони Дмитро Язов, голова МВС Борис Пуго, голова КДБ Володимир Крючков. Номінальним лідером ДКНС був Геннадій Янаєв.
Михайло Горбачов, Борис Єльцин та лідер Казахстану Нурсултан Назарбаєв хотіли провести реструктуризацію відносин між центром і республіками і змінити уряд, розповідає історик, автор книги "Остання імперія" Сергій Плохій. Після 20 серпня 1991 року голова КДБ Володимир Крючков, прем’єр-міністр Валентин Павлов, міністр внутрішніх справ Борис Пуго, міністр оборони Дмитро Язов втрачали владу. Новим прем’єр-міністром мав бути Назарбаєв, члени уряду мали би погоджуватися з Єльциним та Горбачовим.
Заколотники, каже Плохій, до останнього сподівалися, що оскільки відносини між Горбачовим і Єльциним були надзвичайно напруженими, підписання угоди, призначене на 20 серпня, не відбулося б.
"Сподівалися, що Горбачов і Єльцин пересваряться. Коли було перехоплено і записано телефонну розмову між Горбачовим і Єльциним за кілька днів до підписання, що вони не розсварилися, що підписання все-таки відбудеться, тоді був включений варіант ДКНС", — згадує Плохій.
Михайло Горбачов тоді відпочивав у Криму, у Форосі. 18 серпня Горбачова відключили від усіх каналів зв’язку. До нього прибули емісари ДКНС з пропозицією підтримати путч. Горбачов не погодився.
"Горбачов відмовив. Він стверджує, що він їх послав. При чому використовуючи, скажімо так, обсценну лексику, або, скажімо, недруковані слова і вислови. Я так зрозумів, що ця версія, що він їх обматюкав з ніг до голови, у спогадах візитерів не підтверджується", — розповідає Євген Кисельов, ведучій програми "Вісті" російського телерадіо у 1991 році.
Тоді заколотники ізолюють Михайла Горбачова на кримській дачі й починають реалізовувати план захоплення влади. Олександр Мороз, народний депутат України, голова фракції комуністичної більшості в 1991 році, переконаний в тому, що ця "авантюра була розіграна з відома і за участі Горбачова".
Проте є докази на користь версії, що Горбачов дійсно нічого не знав. "Немає причин так думати (що Горбачов був одним з заколотників, — ред.), особливо якщо враховувати, що найближча людина до Горбачова, Раїса Горбачова, пережила інсульт. Такі речі не відбуваються, якщо це спланована акція", — нагадує Сергій Плохій.
З цим згоден і Євген Кисельов. Він пам’ятає пресконференцію Горбачова після поверення з Форосу: "Горбачов був дуже непослідовний. Вибачте за каламбур, рішуче непослідовний. З іншого боку, фізичний стан Раїси Максимівни був такий, що ніби неможливо було припустити, що це було хоча б частково якесь інсценування".
Як сперечалися Горбачов та Кравчук
Нова союзна угода, задумана Горбачовим, несла, на думку тодішнього голови КДБ Володимира Крючкова, ще один ризик — Україна могла і збиралася відмовитися від участі в ній. У Москві були переконані: без України СРСР не буде. Проте Горбачов не бачив у цьому загрози. Він розраховував, що ключові республіки підпишуть договір, а Україна приєднається, вважає Сергій Плохій.
"Україна не просто не підписала, я відмовився їхати туди.[...] Було очевидно, що якщо Україна, друга по величині республіка Радянського Союзу, уже прийняла рішення не підписувати нового союзного договору, це означало дуже погані для Радянського Союзу тенденції, які могли перерости в практичні справи", — розповідав перший президент України Леонід Кравчук.
Ще до путчу Кравчук приїхав до Горбачова в Крим. Лідер СРСР відпочивав на дачі "Зоря". Пахло ялівцем і равликами. Несамовито співали цикади. "Михайле Сергійовичу, ви читали договір 22‑го року? Ленінський?" — запитав Кравчук. "Ну, звичайно". "Ну, так от, там Україні дозволялося мати збройні сили, свої міністерства, свої відомства – все своє. Це потім уже Сталiн усе забрав в України. То хiба може наш договiр бути гiршим, ніж ленiнський?" — спитав Кравчук. "Ну, з тобою важко говорити", — відповів Горбачов.
На думку Кравчука, Горбачов хотів залишитися при владі. Хоча розумів, що перебудова Радянського Союзу на інший союз може закінчитися його усуненням.
Кравчук згадував ще одну розмову. У ній він наводив президенту СРСР результати дослідження громадської думки: "Ось ми провели таке дослідження, Михайле Сергійовичу, вибачте, — кажу, — але ви на останньому місці. Єльцин на другому, а я на першому. "Ну, ви це кажете, щоб мене образити". Кажу: "Та ні, я вам кажу правду". Він навіть у це не вірив".
"Арія за збереження Радянського Союзу" та роль Джорджа Буша
Показовим був візит президента Сполучених Штатів Джорджа Буша до СРСР. Він відбувся ще до путчу. 1 серпня 1991 року.
"Очікуванням Москви було те, що Україна продовжуватиме залишатися у певному союзі.[…] Горбачов запевнив Буша, що Україна однозначно залишиться частиною цього певного союзу у майбутньому", — розповідає заступник помічника президента США, заступник прессекретаря Білого Дому з питань зовнішньої політики в 1991 році Роман Попадюк.
"Горбачов сподівався, що Буш буде фактично виконувати ту арію, яку хотів Горбачов. А цією арією було збереження Радянського Союзу. Буш співав цю арію сам, без партитури Горбачова", — каже співзасновник фундації "Україна — США" Роберт Макконел.
США мали наступну модель: балтійські республіки залишають Радянський Союз, Україна — залишається. Радянський Союз на чолі з Горбачовим на міжнародній арені зостається як молодший партнер США. Саме такою була ідея промови Буша, яку готували для цієї поїздки, пояснює Сергій Плохій.
Джордж Буш, 41-й президент США, промова в Києві 1 серпня 1991 року: "Свобода — це не те ж саме, що незалежність. Американці не будуть підтримувати тих, хто шукає незалежності, щоб замінити радикальну тиранію місцевим деспотизмом. Вони не допомагатимуть тим, хто сприяє самогубному націоналізму, побудованому на засадах етнічної ненависті. Ми підтримаємо тих, хто хоче побудувати демократію".
"Буш сказав, що незалежність України — це не головне, що треба не поспішати, а допомагати Горбачову реорганізувати Радянський Союз. От головне завдання України. Що викликало обурення у Верховній Раді, коли виступав Буш. І це був гул. Він відчув це", — розповідав про той візит тоді ще голова Верховної Ради України Леонід Кравчук.
Українську діаспору в Америці ця промова збентежила. Слова про "суїцидальний націоналізм" голова фундації "Україна — США" Надія Макконнел вважає кремлівською пропагандою: "Наближення громадянської війни, профашизм, антисемітизм, атомний хаос — вони навіювали страх на ідею незалежності України".
Вільям Сафайр у колонці New York Times глузливо називає цю промову "Chicken Kiev Speech". Це гра слів, яка сполучає два значення її назви: "Котлета по-київськи" та "Спіч київського боягуза".
Існує версія, що ці слова з’явилися саме після зустрічі Буша з Горбачовим. "Він його переконав, що етнічні протистояння в республіках доведуть до великого кровопролиття і, можливо, навіть до ядерної війни", — згадує співробітниця економічного комітету Конгресу США, віцепрезидентка фундації "Україна — США" в 1991 році Катерина Ющенко.
Промова "Котлета по-київськи" розчарувала багатьох українців. Натомість американці відчули, якими є насправді настрої в українській столиці.
Остання спроба "втримати" Україну
Народний депутат України, міністр екології Кабінету Міністрів УРСР Юрій Щербак згадує засідання Верховної Ради СРСР 26 серпня, на яке прибула українська делегація з новинами про Акт Незалежності України.
"Був Горбачов. Я вийшов і сказав: впала ота побудова сталінської імперії, яка несла нещастя і смерть мільйонам людей. І я хочу вам прочитати дуже важливий акт державотворення, який був прийнятий в Україні на засіданні ВР України. Я зачитую цей акт, у Горбачова відбувся криз гіпертонічний, бо він побагровів і вийшов, мабуть, від гніву, від люті, що Україна висковзує у нього з рук й імперія розвалюється. Ну я закінчив. Мертва тиша", — розповідає Щербак.
1 грудня українці проголосували за незалежність на референдумі й обрали Леоніда Кравчука президентом України. Проте, президент СРСР не полишав думки про союзний договір, в якому Україна неодмінно мала бути.
Інавгурація Кравчука відбулась 5 грудня. За кілька днів він полетів у Біловезьку пущу на зустріч із Борисом Єльциним. Вона планувалася з рутинним порядком денним: енергоносії, зима, газ. Але був ще один момент: Борис Єльцин прилетів з місією від Михайла Горбачова. За словами державного секретаря при президенті РФ Геннадія Бурбуліса, Горбачов попросив переконати Кравчука повернутися до теми нового союзного договору.
Геннадій Бурбуліс, державний секретар при президенті РФ в 1991 році: "Горбачов каже (Борису Єльцину, – ред.): "Чи можу я тебе попросити, Борисе? Як би переконати Кравчука повернутися до теми нового союзного договору у нових обставинах — правових, історичних, — і постаратися якось знайти компроміс?".
Коли Єльцин запитав, чи погодиться Україна підписати новий договір, якщо Москва врахує всі пропозиції, Леонід Кравчук був непорушний.
"Леонід Кравчук дуже спокійно, рішуче і впевнено заявляє: "Борисе Миколайовичу, про це не може бути й мови. Я навіть права не маю на цю тему щось обговорювати, – розповідає Геннадій Бурбуліс. На його згадку, Леонід Макарович із властивою йому прямотою і категоричністю каже: "Борисе Миколайовичу, я ж вам пояснював: от сьогодні я й не знаю, хто взагалі такий Горбачов". Входить в цей такий ентузіазм, раж кравчуківський, голос його твердне, і він каже: "Я взагалі не знаю, де знаходиться якийсь там Кремль. Я цього не знаю". Бентежне визнання. Взагалі неочікувана категоричність. Пауза. Безмовність".
Читайте також: "Був людиною надзвичайного бачення". Як у світі реагують на смерть Горбачова
Тоді, згадує Бурбуліс, народилася ідея співдружності. За приклад взяли Британську імперію, яка передивилася масштаб імперськості й подарувала світовій спільноті приклад переформатування у співдружність. Перший президент України на такий формат погоджується.
8 грудня 1991 року офіційно створена Співдружність Незалежних Держав.
13 грудня США у трансляції розмови Буша з Горбачовим — радянський лідер був протитрований як президент колишнього СРСР.
25 грудня 1991 року Михайло Горбачов заявив, що йде з вже по суті неіснуючої посади президента СРСР.
"У силу обставин, що склалися з утворенням Співдружності Незалежних Держав, я припиняю свою діяльність на посту Президента СРСР. Приймаю це рішення з принципових міркувань. Я твердо виступав за самостійність, незалежність народів, за суверенітет республік. Але водночас і за збереження союзної держави в цілісності країни. Події пішли іншим шляхом. Запанувала лінія на розчленування країни і роз’єднання держави. З чим я не можу погодитися", — заявив Михайло Горбачов.
Цього ж дня 41-й президент США Джордж Буш записав звернення, в якому констатував розпад СРСР, перемогу демократії та визнав Україну як незалежну державу.
Всі серії документального фільму "Колапс"
Леонід Кравчук помер в 2022 році, 10 травня, на 89 році життя.
