В Одеській області нещодавно стартувала осіння посівна. Основними культурами в регіоні залишаються озима пшениця, озимий ячмінь, жито та озимий ріпак. Про перші результати посівної, а також важливість експорту агропродукції "зерновим коридором" розповіла Суспільному в ефірі "Українського радіо. Одеса" директорка департаменту аграрної політики ОВА Алла Стоянова.
Посівна за планом та зростання популярності овочівництва
За словами Алли Стоянової, цьогоріч на Одещині є мінімальне відхилення за площею посівної. Загалом нині в регіоні вже засіяно майже 20 тисяч гектарів землі:
"В нашому регіоні посівні площі майже не зміняться, відхилення буде лише на 5-7%. Також є залишки торішнього врожаю, в нас ще їх багато, близько 15 мільйонів тонн зерна по всій країні. Цьогоріч ми вже зібрали близько 35 мільйонів тонн нового врожаю. Ми все ж стартували з посівною компанією, тому що це все ж такий важливий цикл сезонний, який неможливо регулювати самостійно. Є відповідні умови та температура та строки посіву, зерно має бути закладене в землю своєчасно".
В регіоні через військові дії змін зазнають змін аграрні напрямки, до прикладу, зростає популярність овочівництва. Як пояснила Алла Стоянова, це пов'язано з тим, що Україна тимчасово втратила херсонську зрошувальну систему, а також з тим, що є великий попит на овочі. Аграрії Одещини, за її словами, нині планують будівництво нових модульних теплиць та збільшити сектор садівництва, ягідництва та переробки.
Зростання експорту та імпортозалежність в сфері добрив
Також під час інтерв'ю очільниця аграрного департаменту позитивно оцінила функціонування "зернової угоди". На її думку, це дозволить вже до вересня повернути рівень експорту агропродукції на довоєнний.
"Ми за цей час маємо вивезених майже 800 тисяч тонн зернових культур через коридори. Для нас це дуже непоганий результат, зважаючи на те, що на початку російської агресії експорт взагалі було припинено. Але ми спочатку працювали над альтернативними шляхами: це залізничне сполучення, автомобільні шляхи та дельта Дунаю. В липні ми вивезли три мільйони тонн через альтернативні шляхи. Це до того, як почав працювати "коридор". А з початком цього процесу ми плануємо, що через порти Одещини зможемо вивозити три мільйони тонн щомісячно. Таким чином ми зможемо досягти звичної цифри в мирні часи — 5-6 мільйонів тонн", — розповіла Алла Стоянова.
Однак, через здорожчання палива та інших ресурсів, критичною стає ситуація з забезпеченням аграріїв добривом:
"У зв'язку з дорогими ресурсами на виробництво добрив, наші вітчизняні виробники скорочують виробництво добрив. І це виробництво для них є збитковим і не рентабельним. Вони виробляли добриво, наскільки вони мали запаси. На жаль, ці запаси закінчуються, і ми перетворюємося на імпортозалежну країну відносно добрив".
Аграрний сектор нині є збитковим
Як розповіла Алла Стоянова, нині аграрії відчувають брак підтримки з боку держави:
"У 2021 році державна підтримка аграріїв складала в середньому близько двох євро на гектар, а в 2022 році вже склала близько 11 євро. Разом з тим в Європі така ж підтримка діє на рівні 250-300 євро на гектар. ... В умовах воєнного часу аграрний сектор є збитковим. Наведу приклад. Ринок дуже чутливо відреагував на світові події та на відкриття "зернового коридору" і ціни почали відновлюватися. На початку воєнного стану в нас пшениця продовольча коштувала три гривні за кілограм, або 3 тисячі гривень за тонну. З відкриттям коридору ми маємо ціну 7, 5 тисяч за тонну. Але собівартість в умовах подорожчання ресурсів є 9,5 тисяч гривень".
Чи достатньо в аграріїв робітників
Також Алла Стоянова зазначила, що попри скарги, що через мобілізацію в аграрному секторі не вистачає робітників, нині Одещина забезпечена робочою силою:
"Як в загальному сенсі на регіональному рівні, то браку працівників не існує. Тобто сектор забезпечено повністю відповідними робітниками, щоб виробничий процес не було зупинено. Але є окремі випадки, наприклад, в дуже маленьких господарствах або у валянків земельних ділянок, які є одноосібниками, без оформлення юридичної особи. Громадянин нашого регіону, який володіє двома ділянками землі, але не є юридичною особою, він не може отримати бронювання, бо він не є юридичною особою, і він не має мобілізаційного завдання. ... Нині лише ті господарства, які були не спроможні, з будь-яких причин, вчасно зробити бронювання своїх робітників, тих мобілізували. І така ситуація є й в нашій області, тому що деякі аграрії не доводять процедуру до кінця".
Читайте також
- На Одещині стартувала осіння посівна
- Як завершились жнива на Одещині та чи зростуть ціни на зерно. Інтерв'ю з керівницею аграрного департаменту
- Війна та економічна криза: як виживають фермери на Одещині?
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області