У Прилуках 11 серпня у Соборі Різдва Пресвятої Богородиці попрощалися із загиблим у війні з Росією старшим солдатом Василем Вдовіним.
Василю було 36 років. Займався наукою, був провідним інженером інституту молекулярної біології та генетики. Працював над дисертацією, присвяченою синтезу сполук, які в майбутньому можуть використовуватися як ліки від раку. Колега Василя Ірина Борисенко, розповіла, що робоча частина дисертації вже була майже готова, захистити її не встиг.
Коли дізнався про повномасштабний наступ Росії на Україну, пішов на фронт. До цього пройшов Майдан та АТО.
Як розповідає товариш загиблого Андрій Харченко, він служив у 72-ій бригаді, з якою пройшов АТО. Вона на той час була на захисті Києва, Гостомеля, Ірпеню та Бучі. Перший час перебував у Київській області, потім потрапив на Донецький напрямок.
Василь загинув 21 липня під Новолуганськом.
"Щоб бути героєм, не потрібно про це кричати і бити себе в груди. Вася нікому це не афішував, я ніколи не бачив на його сторінках, щоб він кричав: "Я ось тут!". Він все робив так, як йому підказувало серце. Не в кожного є сила волі взяти і піти туди, знаючи, що можеш не повернутися", — розповів однокласник загиблого Артем Лушин.
У Василя залишилися батьки та брат Євгеній. Мама Тетяна Федорівна подякувала жінці, яка знайшла тіло, яке лежало 20 днів у госпіталі в моргу та 72-ій бригаді, бійцям, які винесли тіло та повернути на Батьківщину.
Пам’ять загиблого воїна Василя Вдовіна вшанували хвилиною мовчання. Труну із тілом в останню путь містяни проводжали, стоячи на колінах.
Більше у відео:
Читайте також:
Живим коридором і навколішки: на Чернігівщині попрощались з чотирма захисниками
