"Будемо боротися за медалі". Українська бігунка Анна Рижикова - про виступ на своєму п'ятому чемпіонаті Європи в кар'єрі

"Будемо боротися за медалі". Українська бігунка Анна Рижикова - про виступ на своєму п'ятому чемпіонаті Європи в кар'єрі

Ексклюзивно
"Будемо боротися за медалі". Українська бігунка Анна Рижикова - про виступ на своєму п'ятому чемпіонаті Європи в кар'єрі
AP

Ексклюзивне інтерв'ю рекордсменки України для Суспільне Спорт перед Євро-2022.

Українська бігунка Анна Рижикова – одна з легкоатлеток, які представлятимуть Україну на другому в історії мультиспортивному чемпіонаті Європи. Змагання проходитимуть із 11 до 21 серпня в Мюнхені, а перші старти з легкої атетики відбудуться вже 15-го.

Суспільне Спорт – ексклюзивний транслятор мультиспортивного чемпіонату Європи в Україні. Дивіться трансляції наживо на сайті Суспільне Спорт, а також на регіональних телеканалах Суспільного.

Для Рижикової цей чемпіонат на відкритій арені стане вже п'ятим у кар'єрі. 32-річна бігунка дебютувала на Євро у 2010 році в Барселоні. Після цього вона також виступала на континентальних першостях у 2012, 2014 і 2019 роках. При цьому українська бігунка двічі ставала призеркою змагань на дистанції 400 метрів із бар'єрами ("бронза", 2012 та "срібло", 2018) та ще один раз – в естафеті 4х400 метрів ("срібло", 2014).

На прийдешніх змаганнях у Мюнхені Рижикова буде однією з фавориток, адже цього сезону вона стабільно потрапляла в топ-3 на етапах Діамантової ліги, а на чемпіонаті світу в Орегоні вона фінішувала в топ-8. Водночас у США у фіналі українку випередила лише одна представниця Європи – Фемке Бол із Нідерландів.

В інтерв'ю з Суспільне Спорт Анна Рижикова підбила підсумки світової першості 2022 року, поділилась очікуваннями від прийдешнього Євро та розповіла про переживання через тривалу розлуку з родиною.

  • Про виступ на чемпіонаті світу та останнє місце у фіналі

"Ми робили аналіз виступу на чемпіонаті світу і, звісно, хотілося краще. Мені завжди хочеться краще, і це не перша світова першість [для мене], тож прагну показувати вищі результати. Дійсно, у нинішніх умовах вихід до фіналу – це досягнення. Серед претензій, які можуть бути в мене до себе ж – це нестача внутрішніх сил. Усю підготовку мені здавалось, що ось ще трошки потерпіти і все буде добре. Мені вистачить сил, я перетерплю, і все вийде. А вже на основному старті зрозуміла, що от немає чим терпіти. Хоча фізична готовність є, із м’язами, з усім усе гаразд.

Читайте також: "Завжди є дві сторони". Анна Рижикова фінішувала восьмою у фіналі ЧС-2022 у бігу на 400 м/б: як відреагувала

Я проаналізувала і зрозуміла, що дуже багато сил забирало в нас спілкування з журналістами, зі спортсменами, зі спортивними функціонерами. Ми всім розповідали про те, що відбувається в Україні. А без емоцій про війну ти не можеш розповідати. Неможливо відсторонитись і розказати, як вірш якийсь. Тому кожного разу, коли вкладаєш в це серце, то дуже важко, і воно забирає сили.

На чемпіонаті світу після забігу ми виходили через мікст-зону більше години. Ми зупинялися поруч із кожним журналістом, нас запрошували на інтерв’ю. Кожен раз ми розповідали про підготовку і про те, що відбувається в Україні, у наших містах, як наша сім’я. Тому ось це, я вважаю, стало основною проблемою – чому мені не вистачило внутрішніх сил і чому я не можу сказати, що я задоволена своїм результатом. Але класно бути у фіналі. Якби я не була у фіналі, то взагалі була б засмучена. А так завдання мінімум виконала, проте завжди хочеться більшого".

  • Про естафету 4х400 метрів на світовій першості

"Індивідуальні старти та естафета по-різному сприймаються. Вікторія Ткачук має рацію, що командний старт проходить більше на емоціях, де ти біжиш не тільки за себе, але й за свою команду. Також ти вболіваєш за дівчат, і це дійсно потребує більших емоцій. Викладаєшся і там, і там наповну, але в естафеті все трохи інакше, також вона дуже непередбачувана. Якщо у своєму виді ти знаєш, до чого готовий, ти біжиш і твої помилки, то це – тільки твої помилки. Ти відпрацьовуєш, і сам собі господар. А в естафеті може будь-що трапитись – хтось може тебе штовхнути, у когось може випасти палиця, хтось перебіг тобі дорогу. У запалі цієї боротьби треба орієнтуватись, знайти свій шлях і не помилитись, не допустити своєї дискваліфікації, виграти соті чи десяті секунди, аби вивести команду на краще місце".

Читайте також: "Так Україною ще ніколи не пишалася". Українські бігунки відреагували на результат у жіночій естафеті 4х400 м на ЧС-2022
  • Про підготовку до чемпіонату Європи

"У нас ще на початку сезону розписані змагання, де я буду брати участь, терміни, коли і де проводжу підготовку. Зараз є дуже класна можливість готуватись на базі біля Берліна. Вона за містом у лісі, тут дуже спокійно. Дуже класне розташування в плані того, що відсутнє зайве спілкування і можна просто виспатись. Адже ми проходимо ще акліматизацію після США – треба дев’ять годин різниці в часі повернути назад. Я візьму участь в ще одному старті перед чемпіонатом Європи – це буде етап Діамантової ліги в Монако, який відбудеться 10 серпня. Це буде для мене контрольний старт перед континентальною першістю".

  • Про завдання на чемпіонат Європи

"Ніяких завдань немає, будемо боротися за медалі. Я сподіваюсь, що зможу покращити свій результат. Так, мені дуже цього хочеться, і я маю на це сили. На етапі Діамантової ліги я зможу перевірити свої кондиції. Вірю, що з більшою впевненістю підійду до чемпіонату Європи. Там також будуть, як і в Юджині, змагання в три кола – кваліфікація, півфінал та фінал три дні поспіль. Це важчі змагання, ніж просто приїхати на комерційний старт і один раз пробігти. Отже, там я буду викладатись на максимум і боротись за медалі, адже це один із двох основних стартів сезону".

  • Про статус фаворитки на прийдешньому Євро

"Тиску ніякого не відчуваю. Ніхто не гарантує на 100% медаль. Так, буде Фемке Бол з Нідерландів, яка в нас вважається беззаперечною лідеркою, але всі інші дівчата також показують цього сезону високі результати. Вони десь такого рівня, як і мої з Вікторією Ткачук. На деяких очних змаганнях ми з Вікторією бігли швидше, заочно на інших стартах вони показували кращий за наш час. Буде цікаво і будемо боротись, бо три кола змагань завжди вносять певну непередбачуваність. Треба ще мати сили тричі пробігти. Але коли ти маєш трошки сильніший результат, ніж інші, то перше коло дається спокійніше та легше".

Фемке Бол (на фото) – одна з головних претенденток на перемогу на чемпіонаті Європи на 400 м/б.
Фемке Бол (на фото) – одна з головних претенденток на перемогу на чемпіонаті Європи на 400 м/б. Фото: АР
  • Про виступи на чемпіонатах Європи

"У Мюнхені буде вже мій четвертий чемпіонат Європи, здаєтьсяДля Анни Рижикової чемпіонат Європи в Мюнхені стане вже п'ятим. Її перше Євро пройшло у 2010 році, після чого вона також виступала на континентальній першості на відкритій арені у 2012, 2014 і 2018 роках.. У 2012 році я виграла «бронзу» в особистому виді в бар’єрах. Це було несподіване досягнення для мене. Я там пробігла за особистим рекордом кілька разів, стала третьою, випередивши на кілька сотих секунди спортсменку, що фінішувала четвертою.

Наступний чемпіонат Європи був у Цюриху в 2014 році, туди я вже їхала однією з лідерок і так сталося, що я під час дистанції впала. Для мене це була страшна трагедія. Я була впевнена в собі, але сталася така історія. Проте потім я бігла в естафеті, і ми все ж виграли медаль – це було «срібло». Однак після того Євро все ж таки були не такі радісні відчуття.

У 2018 році до Берліна я їхала так само як одна з претенденток на медаль. Однак мене більше сприймали, як «темну конячку» з гарною перспективою, адже я виходила тільки-но після травми. Я виграла «срібло», яке стало для мене дійсно серйозним досягненням. Мені вдалося відновитися і вийти на високий рівень. Дуже було гарне нагородження в центрі міста – аж до сліз. Наша команда прийшла мене привітати та підтримати. Ще тоді після мене нагороджували дівчат, які бігли 800 метрів. Я тільки спустилась з п’єдесталу, і ми всі разом співали гімн, коли Наталя Прищепа та Ольга Ляхова стояли на першому та другому місцях".

Читайте також: Українську бігунку Рижикову обрали до комісії спортсменів World Athletics
  • Про важливість підготовки під керівництвом тренера

"Приєднався мій тренер Володимир Кравченко до мене незадовго до початку тренувального збору в Чула-Вісті перед світовою першістю. Це велика допомога, я взагалі не впоралась би без нього, бо він додає впевненості. Він каже: «Все нормально, заспокойся, працюймо!» Ми виправили багато помилок, яких я набула під час самостійних тренувань. Усе ж професійний спорт вимагає того, що тренер має бути, і треба перебувати під наглядом, щоб не допускати хиб. Я не можу сама виконувати роботу і дивитись на себе, хоча намагалася знімати на відео, надсилати йому. Усе ж наявність на стадіоні наставника полегшує роботу. Ти пробіг, тобі сказали, ти виправив. Уже не запам’ятовуєш цю помилку. Коли ж працюєш сам, то пробіг раз, ще один, зняв на відео, тоді визначили, що це помилка. Потім на наступне тренування можеш забути, і воно залишилось. Без тренера дуже погано. Зараз ми працюємо і намагаємось наздогнати те, що я втратила під час весняної підготовки. Сподіваюсь, що все буде добре. Із тренером більше шансів показати високі результати, аніж самій. Я думаю, що якби він не приїхав перед чемпіонатом світу, то і фіналу б того не було".

  • Про неможливість зустрічі з чоловіком та рідними

"Я проживаю в Дніпрі, а звідти до кордону близько 1000 кілометрів, тому розумію, що всім буде важко туди їхати. Ба більше, потягом їхати довго, а машиною на бензин купу грошей доводиться витратити. І все це заради того, аби побачитись на день. Плюс – я кожен день рахую для підготовки, аби поліпшити щось у собі, а потім – і результат. Так що я не можу втрачати кілька днів, щоб полетіти до Варшави, перетнути кордон, потім назад – це також час.

Я порахувала, що вже пройшла половина терміну мого перебування за кордоном – залишилось лише півтора місяці. Уже легше, бо половина вже за плечима, трішки розслабилася внутрішньо, адже скоро вже повернусь. Я за кордоном із березня, не бачила рідних, а тепер лише півтора місяці потерпіти – немов тиждень. Це заспокоює".

Читайте також: Падіння світового рекорду і фінал Рижикової. Що відбулось у восьмий день чемпіонату світу з легкої атлетики

Що далі

  • 17 серпня. Чемпіонат Європи. Біг із бар'єрами на 400 м. Жінки, відбірковий раунд.
  • 18 серпня. Чемпіонат Європи. Біг із бар'єрами на 400 м. Жінки, півфінал.
  • 19 серпня.Чемпіонат Європи. Біг із бар'єрами на 400 м. Жінки, фінал.
На початок