До свого 46-річчя кулеметник 54 окремої механізованої бригади Вадим Макуха не дожив чотири дні. Він помер 27 липня після отримання чисельних уламкових поранень в районі Бахмута, що на Донеччині. 29 липня попрощатися із земляком до собору Різдва Пресвятої Богородиці прийшли сотні містян.
"Коли був бій він сказав: "Хлопці прикрийте, я зараз їх всіх завалю"", — згадує побратим загиблого Микола з позивним "Кот".
З цими словами у свій останній бій вступив прилучанин, кулеметник 54-тої окремої механізованої бригади Вадим Макуха.
"Про те, що він загинув, мені повідомили мої бійці, які витягли його із поля бою. Він виконував бойове завдання в районі Бахмута на Донеччині. Будучи кулеметником, відбивав атаку ДРГ групи. Їх прикривала мінометна батарея. Міна розірвалася за півтора метри від нього. Уламками посікло всього. І все тіло, і всю голову", — розповідає "Кот".
Народився Вадим Макуха у Прилуках, навчався у школі №3, Ладанському професійному ліцеї. Своє життя пов’язав з автомобільними перевезеннями. З перших днів війни був волонтером, згодом – добровольцем батальйону "Прилуки". На східний фронт потрапив у травні.
"Коли була нагальна потреба поставки наших хлопців на Схід України, він абсолютно відверто і без жодних роздумів прийняв рішення іти охороняти суверенітет нашої держави. Вся родина військовослужбовців сумує за нашим героєм. Багато наших військовослужбовців сьогодні, не зважаючи на критичний стан на Сході України, знайшли можливість приїхати і віддати шану нашому герою", — розповідає начальник групи морально-психологічного забезпечення Прилуцького військкомату Віталій Іценко.
Поминальну панахиду за загиблим Вадимом Макухою відслужив настоятель собору Різдва Пресвятої Богородиці Віталій Юрочко. Поруч із храмом відбувся траурний мітинг-прощання.
"Герої, на жаль, вмирають, якщо ці слова будуть лише пафосними. Герої, на жаль, дають величезну жертву тільки тоді, коли ми не хочемо її належно оцінити. І тільки від нас залежить, чи вони будуть жити", — каже настоятель.
Попрощатися із Вадимом Макухою, окрім близьких та військових побратимів, прийшли сотні містян. Труну із тілом загиблого воїна пронесли на руках від собору до центральної площі. В цей час всі стояли на колінах.
Поховали бійця на місцевому цвинтарі. У нього залишилися батьки, дружина та дві доньки.
Детальніше у сюжеті:
Читайте також:
"Таких людей дуже мало серед нас": у Прилуках попрощалися із загиблим бійцем
