Сезон цвітіння у ботанічному саду, який навесні щодня відвідують десятки людей, розпочався без відвідувачів. Харківська природно-заповідна пам'ятка загальнодержавного значення — на карантині.
Майже 420 тисяч квадратних метрів території та ще тисяча на оранжереї — такі угіддя займає 216-річний Ботанічний сад Харківського національного університету ім. Каразіна.
Тут 7445 різновидів рослин — ботаніки називають їх таксонами: це види, різновиди й сорти рослин. З них понад три тисячі — в оранжереях.
Спорудам Ботанічного саду понад 200 років, деяким рослинам — понад сторіччя.
"Ми з багатьма садами у світі спілкуємося та обмінюємось насінням. Ось ця фінікова пальма, або фінік пальчастий (Phoenix dactylifera), вирощена із насіння ще до мого народження. Я прийшла, вона вже була. Тут є рослини, яким понад 150 років”, — розповідає Поліна Гордєєва, завідувачка відділу тропічних і субтропічних рослин.
"Так мені хотілося, за спеціальністю. Я обожнюю цю роботу, люблю рослини. Я сама сільська. У мене і горо́д такий, усі бігають, питають: "Ой, як це так у вас, як це так росте?". А у мене менталітет такий: поколупатися із рослинами та землею і співробітників таких підібрала", — розповідає Поліна Гордєєва.
11 оранжерей — дім для 12 тисяч рослин. Щодня їх треба доглядати, попри карантин.
"Треба все полити й підмести. Тропічні й субтропічні рослини, орхідеї, кактуси — у кожній оранжереї свої умови, кожна рослина особлива", — каже завідувачка відділу.
На роботі у Поліни Василівни спекотно і вогко: в оранжереї клімат, як у тропічній Америці чи Африці.
"Дах дірявий, і коли дощ іде, співробітники: "Ой, Поліно Василівно, дах тече", а рослини прямо на ходу зеленіють, уявляєш?", — але так тільки влітку за теплої погоди. Холодний дощ у тропіках не вітають.
"Я тебе не забула полити..? Наче ні”, — звертається Поліна Василівна до рослин.
Фейхоа та авокадо дають плоди, інколи ними пригощають екскурсантів:
"У нас же екскурсії, у сезон (дні шкільних канікул) кожен день по 100 людей буває, це зараз людей немає через карантин".
Змінений графік громадського транспорту також впливає на роботу:
"Рослини не покинеш, їх до графіка не пристосуєш, їх треба поливати. І карантину треба дотримуватися — біжиш, щоб на трамвай встигнути. Дай Боже, щоб вижили у цих коронавірусах, а ще пересадку робити".
"І взагалі погано: у нас "мінімалка", молодь не йде до нас. Приходять такі дівчата золоті. Я екскурсію вела, запросила її на роботу. Пришла на пів року — навчилася і в Польщу поїхала. Вона плакала, коли йшла, але що за ті 3,5 тисячі. Це я ще пенсію отримую...”.
На іншій території саду цвітуть тюльпани, нарциси та гіацинти. Цей другий майданчик, на Павловому полі, університет отримав наприкінці 50-х років для обслуговування ботанічного саду.
Територію, площею 36,4 га, охороняють із собаками. Сьогодні зміна пана Володимира.
Перед Новим роком доводиться пильнувати ялинки (колекційний фонд ботанічного саду), розповідає Юлія Ковтун. За фахом вчителька біології, за штатним розкладом — інженерка, вона доглядає за рослинами на території відділу квітникарства:
"Кому що подобається, а мені, я собі називаю — порядки наводити. І взагалі умови тут сільські. Я сама з села, а дитинство закінчилося — і село закінчилося. Сумую".
У саду Юлія працює 8 років, відколи залишала викладання біології у школі, коли зрозуміла, що рослини любить більше вчителювання:
"З дітьми це більше виховна робота. Кожен повинен бути на своєму місці. Коли мені здається, що тут проблеми, то згадую, як було у школі, і розумію, що, ні, проблем немає жодних", — Юлія розказує, обробляючи ірідодіктіуми (цибулинні іриси), які вже відцвіли.
З тих рослин, що зараз квітнуть, гіацинти — найпримхливіші:
"Вони найчутливіші до заморозків. І коли їх готують до зимівлі, укривають щільніше. Позаминулого року був сніг у квітні, то квітки нарцисів вижили, хоч і побилися морозами, а гіацинтів — ні".
Цього року зима також була важкою для деяких рослин, зокрема тюльпанів, каже директор ботанічного саду Олександр Альохін. Він очолює установу 24 роки.
Розповідає, що у світі існує понад 150 видів та різновидів тюльпанів, вони походять з гір Ірану, Казахстану, Киргизстану, Туреччини тощо. Найкращі сорти голландських тюльпанів були отримані за участі видів, завезених з Казахстану та Киргизстану:
"Фахівці з Нідерландів такого успіху досягли, адже вони досконально вивчили біологію цієї рослини. Після цвітіння через 2-3 тижні цибулини викопують, висушують і зберігають за певної температури. І якщо на різних етапах розвитку цибулини підтримувати потрібну температуру, можна вирощувати такі рослини, які цвістимуть у певний час. Чому ми отримуємо зрізані тюльпани до 8 березня, до 14 лютого? Завдяки цій технології, яку вони розробили”.
У Харкові також дотримуються подібної технології, каже директор: цибулини тюльпанів, яких у колекції понад 50 видів, викопують, щоб зберегти в умовах, наближених до природних, тому що у Центральній Азії літо засушливе. Сортові тюльпани залишаються влітку на грядках: таких — понад 300 сортів, їх викопувати бракує сил та часу.
Досягнення ботанічного саду у Харкові — 8 сортів тюльпанів, занесених до Державного реєстру сортів рослин України.
По-різному цвітуть і магнолії. Деякі рано навесні, а деякі й на початку літа.
У ботанічному саду магнолій 58 таксонів. Найстарша — Magnolia kobus, посаджена у 1962 році. Хоча завезена вона з Японії й не дуже пристосована до місцевих умов, щороку квітне.
15 видів рослин з колекції ботанічного саду Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна занесені до Європейського червоного списку, 95 – до Червоної книги України.
Ботанічний сад — член Міжнародної ради ботанічних садів з охорони рослин, має зв’язки з 230 ботанічними установами 40 країн світу.
В саду продають декоративні рослини, проводять екскурсії та фотосесії. Містяни віддячують: одну з лавочок подарували молодята.
Встигніть переглянути запис прямої трансляції з Ботсаду в Instagram-stories Суспільного: Харків.
Фото: Марина Верещака
