21 липня виповнюється 140 років від Дня народження Давида Бурлюка. Він був живописцем, графіком, художником театру, критиком, поетом. Його вважають одним із засновників футуризмуФутуризм - авангардний напрям у літературі й мистецтві, що розвинувся на початку XX століття, здебільшого в Італії та Росії, й відстоював крайній формалізм, пропагував культ індивідуалізму, відкидав загальноприйняті мовні та поетично-мистецькі норми. Давид Бурлюк народився на хуторі Семиротівщина Лебединського повіту Харківської губернії. Нині це — Сумська область.
Саме у Семиротівці Давид Бурлюк створив перший малюнок з натури – портрет сестри Людмили, пише у своїй праці доцент, кандидат мистецтвознавства Сергій Побожій. "Завжди підкреслював своє слобожанське походження, часто звертався у своїй творчості до української тематики. У сумській гімназії вперше помітив художній хист Д. Бурлюка вчитель малювання, художник Олександр Веніг", — зазначає він.
Давид Бурлюк ходив у циліндрі, з коником на щоці та мав скляне око.
У 1913-1914 роках, за даними Інституту просвіти, організував турне футуристів, під час якого, зокрема, сам читав лекції, вірші. Після цього був редактором “Першого футуристичного журналу”. У 1918 році Бурлюк став одним із видавців “Газети футуристів”.
Через два роки Бурлюк емігрував спочатку до Японії, а потім — до США, де й залишився жити. У Нью-Йорку Бурлюк видавав журнал "Колір і рима". Багато мандрував. Його виставки відбувалися в містах Європи, Австралії й Америки.
Основна частина творів Бурлюка зберігається у меморіальному музеї художника у Нью-Йорку. Деякі твори є в колекції Сумського художнього музею.
“Мій колорит глибоко національно український, Помаранчеві, зелено-жовті, червоні, сині тони б'ють Ніагарами з-під мого пензля. Коли я рисую, мені здається, що я дикун, котрий тре сук однієї фарби об іншу, щоб одержати кольоровий ефект. Ефект горіння. Ефект сластолюбства, збудження статтю однієї фарби характерних рис і особливостей іншої”, — писав Давид Бурлюк.
"Голова Земної кулі він себе називав. У футуристів були такі традиції, вони давали собі епатажні звання", — розповідає художник, дослідник творчості Давида Бурлюка Костянтин Аленінський.
В Україні про Бурлюка знали, але не сприймали за свого. Тож на Батьківщині митець зі світовим іменем донедавна лишався маловідомим.
На місці, де був хутір Семиротівщина, створили туристичну артлокацію "Урочище Бурлюк".
"Я коли в Харкові навчався, в академії мистецтв, там у нас була викладачка – доктор мистецтвознавства — і вона запитала мене: "Ти ж не харків’янин… кажу: я — із Сум. А у вас же там Бурлюк". Мені було соромно, що я не знав", — каже Костянтин Аленінський.
Творчістю Давида Бурлюка художник Костянтин Аленінський цікавиться із 2015 року. Тож до 140-річчя із Дня народження футуриста разом із Лебединським художнім музеєм організували міжнародний меіл-арт проєкт, до якого приєдналося понад сто художників з 30 країн світу. Роботи збирали пів року. Не стала на заваді й війна.
"Є ряд екзотичних країн, на які ми взагалі не розраховували. Це Сінгапур, Аргентина, Уругвай. Ми навіть не сподівалися, що у цих країнах знають Бурлюка і його мистецтво, але, як виявилось, Бурлюк – це вже давно світовий тренд. Часто ми отримували і повідомлення від художників, вони цікавились, чи дійшли роботи, як ми поживаємо, пропонували навіть прихистити у себе", — каже директор Лебединського художнього музею Андрій Гєльмінтінов.
Серед робіт, представлених на виставці – арт-буки, роботи на дереві, картоні, полотні. Окреме місце займають листівки, відправлені самим Бурлюком у 1961 році до чеського художника Вацлава Фіали. Їх презентував дослідник творчості футуриста Євген Деминок.
"В одній він пише, що почав лікувати зуби, у другій він пише, що відправляє теплу ковдру, з якої можна також пошити літнє пальто. Це побутові речі, близькі і зрозумілі нам", — зазначає Андрій Гєльмінтінов.
На Сумщині меіларт проєкт організовують вперше. Триватиме виставка до 31 грудня. У світі такий формат набув популярності на початку 70-х років. В Україні першу виставку презентували у 2014-му. І в меіларт, і у футуризмі основна концепція – це рух: між країнами та на полотні.
Більшість свого життя Давид Бурлюк провів за межами України, але завжди звертався до неї у творчості. Наприкінці життя футурист повторював: "Україна в моїй особі має найвірнішого сина".
Прожив Давид Бурлюк 85 років. Створив за життя понад 20 тисяч картин
У 2007 році на лондонських торгах аукціонного будинку Sotheby's був встановлений український рекорд. Картина Давида Бурлюка "В церкві" була продана за 650 тисяч доларів.
Авторки — Христина Довбня, Лілія Христенко
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
