Пиріжки, вареники, салати й печиво — волонтерка з Лозової Віта частує українських військових домашніми стравами.
Готувати для бійців волонтерці допомагають жителі Лозової, у день збору приносять все до штабу, звідки страви відвозять на передову.
"У кожного свій фронт зараз. Хтось допомагає грошима, хтось — випічкою, хтось сидить, боронить наш сон в окопах", — говорить волонтерка.
До приготування страв для українських захисників долучилися Світлана з донькою Марією. Цього разу, доки мати смажила млинці та пекла сосиски в тісті, Маша малювала та писала для військових свої побажання.
"Дякуємо за кожен день, за кожен ранок. Не можемо сидіти осторонь. Їм важче набагато, ніж нам. Це маленький відсоток — те, що ми робимо, якщо порівнювати з тим, що вони для нас роблять", — говорить Світлана.
З перших днів повномасштабного вторгнення готувати бійцям допомагає лозівчанка Алла.
"Жарю пиріжки, думаю, їм буде смачно, я стараюся. Я душу вкладаю. Живіть, хлопці, тільки живіть. До перемоги!" — звертається Алла до захисників.
Вперше до штабу пакунки зі смаколиками принесла Олена з сином. Нещодавно родина повернулася з Чехії.
"Олів’є 12,5 літрів наробила і печиво. Дуже переживаємо за наших хлопців", – каже жінка.
Відвозити пакунки на передову волонтерка Віта почала після того, як отримала повідомлення від незнайомої дівчини. Та просила допомогти одному з військових. Так жінка познайомилася з захисниками на передовій і тепер пригощає в середньому 200 бійців.
"Хлопці виїжджають, мене зустрічають, ми на телефонах. Перевантажилися, пофоткалися, поспілкувалися, пообіймалися, побажали… і так кожного тижня намагаємося. Ейфорія така, коли вже це зробив", – каже Віта.
За словами жінки, основні складнощі волонтерів зараз — фінансування, якого не вистачає, завжди хочеться закупити й відвезти більше, каже Віта. Волонтерка переживає за кожного бійця. Згадує, як зустрілася з військовим після поранення.
"Я з ними обіймалася. Як завжди "Доброго дня! Доброго здоров'я!". Я його раз, а він аж вигнувся. Товариш його каже, що він тільки зі шпиталю, в нього пів спини нема", — розповідає жінка зі сльозами на очах.
Частину страв та смаколиків Віта відвозить у шпиталь для поранених. Необхідне жінка докуповує власним коштом, а після на своїй автівці раз на тиждень відвозить все на передову.
Авторка: Юлія Токар
Читайте також
"Треба приносити не тільки їжу, а й настрій": як харківська волонтерка розвозить гумдопомогу
